ZALIZNYAK

Уявіть таку Україну.Росія починає війну.Мільйони добровольців — чоловіки, жінки, черги, черги, черги юнаки — підробляють документи, аби потрапити на фронт.Всі, хто працюють у тилу, віддають зарплату на війну, здають кров; кожен відправляє на фронт теплі речі, харчі, сигарети.Все на фронт Депутати і чиновники звільняються з роботи, щоб стати до лав захисників України.Депутати та міністри вищої ланки - відправляють своїх синів на фронт, даруючи одну кулю, даючи зрозуміти, що з полону їх не чекають.Донька кожного політика або впливового бізнесмена мріє працювати санітаркою в шпиталі або, якщо пощастить, стати бойовим медиком.В знак протесту проти підвищення заробітної платні депутати загрожують ритуальним самогубством у випадку, якщо їм хоч на копійку піднімуть зарплату.Умеров та Ярмак зголошуються стати пілотами камікадзе. Президент їм забороняє це робити, і вони просять дозволити їм сісти на вертоліт і відправитись в оточений Маріуполь.…..Президент, в знак ганьби за те, що не бачив зла з боку Росії, вирізає ножем собі око.— Я б вирізав собі обидва ока, але хочу побачити смерть своїх ворогів…Депутати ОПЗЖ просять вибачення у нації Їх пробачають і дозволяють стати донорами органів. …..За кордоном українці масово вбивають росіян у Європі, США та по всьому світі; ріками ллється російська кров.А тепер питання: чи заслуговуємо ми на таку націю?Відповідь:Ні. Ви заслуговуєте те, що маєте сьогодні .

Щойно пройшла Конференція правих.Були озвучені перспективні пропозиції, які, можливо, завтра вже стануть дієвими проєктами.Хотів би описати свої пропозиції, що не озвучив, розуміючи брак часу та складні умови, в яких проходила конференція.Мені цікаво: 1. Створення правої молодіжної умовної біржі праці, де лідери, спілки та організації могли б давати ті чи інші замовлення на акції, проєкти, флешмоби, перформанси і таке інше.Є реально молодь, яка готова робити щось більше, окрім репосту в соціальних мережах, і є праві рухи, лідери яких перебувають на фронті й не мають часу втілювати ті чи інші свої ідеї у життя, у Києві чи у Львові, але мають кошти, ну чи можуть швидко їх зібрати для тієї чи іншої акції.Потрібна платформа, де я, умовно, як замовник, опишу, що хочу отримати, запропоную під це відповідний бюджет, а молодь, у свою чергу, отримує роботу + гроші (не лише «Слава Україні»). 2. Створення єдиного інформаційного дайджесту, який би щодня оновлювався відео- та фоторепортажами з правих каналів: це і кліпи, музика, одяг, книги, фільми — будь-які новинки націоналістичного світу.Це мої думки та пропозиції.

Мій проєкт аудіо книга Zaliznyak «Від військових для військових» присвячений військовим, що втратили зір на війні.Подібного формату сучасний аудіокнижковий ринок України боїться. Платформи на кшталт АБУК не будуть публікувати Юнґера, Загачевського, Венера або Кадріану — ці прізвища «неполіткоректні» і не вписуються в сучасну ліво-ліберальну міжнародну догму.Це — справжні тексти для справжніх.Визнання війни як реальності та боротьби як способу існування.Сильний панує світом.Слабкий збирає крихти з панського столу.Борешся — герой.Біжиш від ворогів — боягуз.Допомагаєш у спільній боротьбі — громадянин.Скиглиш і перекладаєш відповідальність — підданий.Усе чесно.Борешся або працюєш на єдину для всіх нас перемогу.Про це всі ці книги.Ну і, звичайно, почалися перші проблеми.Більшість ветеранських книжкових видавництв пішли назустріч. Хтось висловив свій протест, віддавши перевагу комерційній складовій.Як казав мій товариш Жекус:— На видавництві ветеранської книги заробити не вийде. Це зовсім не те поле, де можна збирати багатий грошовий врожай…Потім — про запис книг.Приємно працювати з Українським товариством об’єднання сліпих. Незважаючи на майже повну відсутність фінансування з боку держави, ці люди мають велике серце.99 % працівників УТОС — повністю сліпі, але мужності цим людям не позичати.Комерційні звукозаписувальні студії, які здебільшого підлаштовані під запис реклами або пісень, показали себе абсолютно халатно, і нічого, окрім жаги заробітку, я в них не побачив.В Україні подібний проєкт веду лише я. Більше ніхто цією тематикою в нашій державі, на жаль, не займається (а дуже хотілося б знайти таких самих ентузіастів).Прошу пробачення за невисоку якість запису аудіокниги, яку я вам зараз дарую.Це не моя провина, але експеримент з комерційними звукозаписувальними студіями не вдався.Сподіваюся, книга вам сподобається.Приємного прослуховування.

По вулиці йде хлопець на милицях.До нього підходять працівниці ТЦК, просять показати документи.Хлопчина відкидає милиці і починає бігти, як африканська лань.З горем пополам його наздогнали, схопили і ледь-ледь скрутили.Четверо не могли його зломити.Він кричить:— Я не хочу на війну, там мене можуть вбити! Допоможіть!Якісь жінки бідкаються, голосять:— Отпустіте парня!!!Двері мікроавтобуса закрились, і хлопчина поїхав виконувати свій борг нації.Мразь намагалася мімікрувати під інваліда або хворого, аби вберегти своє нікчемне тільце.Бог судив по-іншому.Воїном цей хер ніколи не буде, але солдатом мусить стати — тепер, це вже питання його виживання на війні.Він мусить полюбити війну.Бути, а не здаватися: якщо він вдягне на себе маску, то війна швидко його розкусить, зламаєі вб’є.Хороша ідея для таких персонажів:Відтерміноване бронювання в армійських бригадах.Тобто такий гусь платить у бригаду щомісяця якусь суму, і, в разі потрапляння його в ТЦК, ця бригада або підрозділ забирають його до себе служити на посаду.Як вам ідея?Історія вище вигадана автором каналу.

Сьогодні мій товариш Роланд провів лекцію для майбутніх бійців одного полку.Тема лекції — ешелонування спорядження при низьких температурах: вибір, носіння, зберігання, догляд.Після двох годин занять попрощалися з бійцями і поїхали в місто — вирішив пригостити товариша.Під час розмови Роланд щиро здивувався, дізнавшись, що багато хто з його сьогоднішніх слухачів у прямому сенсі «бусифікований».Між ділом розповідали бійцям різницю між 22-м роком і сьогодні.В 22-му більшість добровольців робило крок у невідоме.Ми не знали можливості ворога і часто перебільшували їх.Тим не менше, робили крок назустріч і приймали бій.Жодних зарплат.Жодних виплат за поранення.Жодних грошових виплат родині у разі смерті.Жодного спорядження і спецзасобів.— Сьогодні, перш ніж потрапити на фронт, ви щонайменше пройдете два-три місяці підготовки, після вас долучать до роботи з досвідченими відділеннями бійців.Перші ваші самостійні бойові виходи ви почнете не раніше, ніж через п’ять-шість місяців перебування на службі.Про знання, які ви отримуєте сьогодні, ми в 22-му році могли лише мріяти.Постійна увага від бійців Цікаві питання, дисципліна і під час учбового процесу.

Ситуація з вбивством поліцейських на Корсунщині трагічна. І неоднозначна.З Сергієм Русіновим я служив під час повномаштабного і в 158, і в 198 батальйоні. Його списали за станом здоров'я. Він племінник Героя України Василя Сергієнка. Правдоруб. В росії на нього відкриті кримінальні справи. Він перший почав стріляти по тітушках в лютому 2014 року під час побоїща біля Корсуня. Мав особистий конфлікт з депутатом Корсунської міськради Сторожуком. Сторожук - учасник форумів Путіна. Ще до 2022 року. Свій перший крок у політику Віталій Сторожук зробив ще у 2011 році – щоправда, не в Україні, а зненацька на горезвісному озері Селігер, у якості учасника не менш горезвісного Всеросійського молодіжного освітнього форуму. Селігерський форум, як відомо, був заснований російським Федеральним агентством «Росмолодёжь» та пропутинським молодіжним рухом «Наши». Інтернет-архіви зберегли світлину з цього селігерського дійства, де майбутній депутат міськради уважно дослуховується до виступу почесного гостя форуму – Володимира Путіна (с).Це Русінов спалив авто Сторожуку. Поліція інтерпретувала як замах на вбивство. Сторожук погрожував Русінову і навпаки. Дехто говорить, що Сторожук сам підпалив-підірвав своє авто, щоб підставити Сергія. Можливо. Але маю сумніви. Такі люди за копійку вдавляться. Сьогодні Сергій зробив свій вибір. Загинув сам. Вбив, за словами знайомих, хороших поліцейських. Чесних, нормальних хлопців. Хто у виграші? Сторожук. По факту є кілька питань. Чи розуміє керівництво Черкаської поліції, що загиблі сьогодні поліцейські і на їх совісті? Хто з керівництва вирішив "висловити повагу" депутату і наполіг, що стаття із знищення майна стала замахом на вбивство? Точно не загиблі спецназівці і дільничний. Хто вирішив, що для того, щоб повністю очорнити Русінова треба "знайти" наркотики? Всі знайомі знають, що наркотики він ненавидів і зневажав наркоманів. Ну і про успішність роботи з ветеранами в державі. Сьогоднішні події - виставлена оцінка. Скільки фоточок не роби, а міняти підходи доведеться. І виконавців. Хай спочивають з миром і загиблі поліцейські, і Сергій. Першопричина в інших людях. Які залишаться непокараними.Автор тексту : Ярослав Нищик

Сьогодні з товаришами обговорили роль українського села як колиски й скарбу ідентичності нашої нації.Боляче мені бачити, як держава систематично знищує українське село.Причина цьому не лише банальне бажання можновладців привласнити й продати землю іноземним компаніям, міжнародним аграрним холдингам та корпораціям, а й відсутність трендовості українського села, як такого .Жити в селі немодно і важко.Я і мої товариші самі захоплюємося сільським життям, але при цьому для життя обираємо велике місто.Серед моїх знайомих ті, хто зробив рішучий крок, обравши сільське життя: 10 з 10 залишилися жити в селі, і вони реально щасливі люди.Хата в моїх батьків: там є камін на дровах, запасу цих самих дров вистачить на років п’ять 🙂. Запас харчів у підвалі + город, садок та всяка свійська живність, яку можна з’їсти, думаю, додає впевненості в завтрашньому дні. Уявімо, що держава створить програму для молоді.Їдеш працювати в село, вчителем, наприклад, чи лікарем?Ось тобі зарплата — 2000 доларів.Молода родина, яка обрала село?Ось тобі новенький будинок під символічний відсоток.Народили і виховуєте дитину в селі ?Компенсація від держави ( наприклад за памперси і дитяче харчування )Якщо побудувати нормальні дороги та забезпечити всю необхідну інфраструктуру для українського села, це допоможе нашій нації сьогодні й врятує українську державність вже завтра.Ваші думки?

В прифронтових містах атмосфера вистражданої правди та простолінійності. Тут речі називають своїми іменами в обхід м'якотілих формулювань. Бо тут гостріше болить, гучніше гримить. Бо стіни будинків лунають голосом незручних істин. Але куди правду подіти? Ібо качелі проти ТЦК-ЗСУ мають одну мету — зрив мобілізації, а відтак крах колективної боєздатності через СЕПСИС ТИЛУ. А далі, введення колективного організму нації в режим аутоімунного захворювання. Орєшнік ніщо порівняно з антимобілізаційною кампанією накресленою в кабінетах лубянки. Хто не воює чи не сприяє міці фронту, той масштабує успіхи росії. Ухилянт — зброєносець і шнир окупанта. Настав час коли бездіяльність і абстрагованість від викликів війни є найвищим злочином, себто колаборантством. За це потрібно буде понести відповідальність. А тому — війна ухилянтам, джихад байдужим. #Єбаш_ждунів_та_ухилянтам#Війна_ухилянтам #ТЦК=ЗСУ #ТЦК_ULTRAS P.S. дякую невідомим патріотам за правильні та праведі графіті у прифронтових містах.Масштабуймо опір ухилянтській мразоті!

Поради молоді, що живе за кордономБагато наших молодих людей опинилися — не завжди з власної волі — за кордоном або навіть за океаном.Великий відсоток із них потрапив в емоційну пастку: душею і серцем вони з українською нацією, але волею обставин і батьків перебувають у чужому краї.Їхній вік — 15 років і трохи більше.Вони питають поради: що їм робити далі?Скажу так: якщо ваше сумління не дає вам спокою в ці важкі для української нації часи — це вже добрий знак. Ви якісно відрізняєтеся від більшості своїх однолітків, яким що російський триколор, що прапори країн Америки чи Європи — байдуже.Ви — не такі.Питання: що робити?Займіться спортом.Тіло — це інструмент. Чим краще і різнобічніше воно розвинене, тим довше воно служитиме вашому розуму і душі.За допомогою загартованого тіла ви зможете краще вчитися, працювати і, коли настане час, боронити свою націю — де б ви не опинилися.Спорт у країнах Заходу розвинений дуже добре. Подивіться на склади збірних команд, що виступають на Олімпійських іграх.Обираючи напрямок або секцію, керуйтеся історією клубу, де будете тренуватися, та дізнавайтеся якомога більше про тренера.Вчіться.Отримайте освіту в Європі або США, Канаді, Австралії.У навчанні станьте кращими серед кращих.Приходьте на заняття першими і йдіть останніми.Спілкуйтеся з викладачами, намагайтеся дізнатися якомога більше про свою майбутню професію, аби досягти в ній найвищих кар’єрних вершин.Постійно читайте.Створіть програму мінімум — щоденне читання.Напишіть список книг на наступний рік, які маєте прочитати.Спілкуйтеся з людьми, які багато читають: у них ви зможете дізнатися про щойно прочитану книгу те, що пропустили між рядків.Відслужіть в армії країни, у якій перебуваєте.Так, я розумію, що збройні сили західних держав сьогодні часто виглядають жалюгідно, але там ви можете отримати військовий вишкіл, мінімально наражаючи своє здоров’я та життя на небезпеку.Увійдіть у комунікацію з українською спільнотою країни, в якій проживаєте.Займіть активну громадянську позицію: беріть участь у зборах, мітингах та маніфестаціях на підтримку України і проти наших ворогів.Підтримайте Українську Церкву за кордоном.Віра в Бога та усвідомлення місії — як вашої особистої, так і національної — дасть вам сили там, де не допоможе жоден спорт.Коли ви впевнені у своїй другій половинці — створюйте родину.Одна людина — це ще не громада.Опора нації — це родина.Пам’ятайте про це.

Єдине, що їх приєднує з Україноюце паспорт Є така національність: ескорт або повія.Це окремий вид тварин з різними підвидами, при цьому ви можете НЕ НАДАВАТИ СЕКСУАЛЬНИХ ПОСЛУГ, але якщо людина дивиться на вас і перше, що ви нагадуєте, — це секс-гроші-хвороби, що передаються статевим шляхом,То у вас проблеми.Ці дівчата не українки.Ну що в них українського?Зазвичай вони тягають по світі свої тіла, потім старіють, починають дихати маткою, гадати на картах Таро, складати гороскопи або залітають від якогось Мумбека і носять хіджаб, аби приховати синці та зламаний ніс.Колись розмовляли з добрим знайомим з Чечні — він постійно тягався з дівчатами з Донецька, Луганська і з тих країв.Я йому радив припинити з ними спілкування і будь-які зносини, а про можливість створення сімʼї з такими взагалі застерігав.— Ти реально хочеш створити сімʼю і аби ось це було матірʼю твоїх дітей? Знаєш, ми віримо в євгеніку, була колись така наука, а ще в Біблії написано щось про херове дерево, яке приносить гівняні плоди…