Здається мені, що суспільство напередодні нового іспиту. І це буде важке випробування.Михайло Сцельніков визнав себе винним у вбивстві Андрія Парубія. Тепер стало відомо, що цього українця, завербованого ФСБ, Росія запросила на обмін. І схоже, що цей обмін їх цікавить. Тому обмін може бути великим. За цього вбивцю можуть віддати, можливо, десять, а може й більше наших полонених. І я добре розумію, що це можливість повернути тих, хто в російському полоні. Але тут є дійсно велика проблема. Поясню, про що йдеться.Сцельніков — вбивця державного діяча. І його історія стане прикладом. Якщо він отримає довічне, то покарання вбивці буде демотивувати тих, хто потенційно готовий скоїти подібне. А от якщо його обміняти… то це може запустити принцип доміно. Кожному наступному потенційному вбивці ФСБ буде обґрунтовано казати: «Не бійся, ми тебе обміняємо. Сцельніков — доказ тому». І це може запустити масові вбивства державних діячів, провідних військових та політиків. Ця небезпека легко прораховується.Але в Кремлі це теж розуміють і гарантовано будуть піднімати ставки, пропонуючи цей обмін. Їм потрібен прецедент. При цьому родина Парубія просить не обмінювати. І я не знаю, який вибір зробить і до якої думки буде схилятися Зеленський та ті, хто призначені ним проводити обміни. Бо його реакція не піддається звичайній логіці. Через обстріл автівки його друга Сергія Шефіра він волав із трибуни ООН і завжди мовчав через вбивства військовослужбовців ТЦК або порушення законів військовослужбовцями ТЦК. Але якесь рішення прийняти буде треба. І я не заздрю тим, хто буде це робити, бо вибір важкий — повернути тих, хто перебуває в катівнях ФСБ, та відкрити скриньку Пандори, або згноїти вбивцю Парубія за ґратами.Це варто публічного обговорення. І простого рішення не існує.Борислав Береза
Ryan O'Leary (екс-командир інтернаціональної роти у складі вже розформованого підрозділу Chosen Company) написав про проблеми, з якими стикаються іноземці під час служби в Україні. Багато з цих проблем потрібно вирішити (і, чесно кажучи, це не займе багато часу)...Україна втрачає іноземних бійців. Не через артилерію чи дрони. Не через страх. А через паперову тяганину та зламану систему. Я не хочу знеславити Україну. Я кров’ю і потом стояв з українцями і продовжуватиму це робити. Але я бачив, як хороші люди йдуть з війни не тому, що перестали вірити, а тому, що система зробила неможливим залишитися. Іноді боротьба із системою виявляється важчою за бої на фронті. Це стратегічна помилка, але її можна виправити.Почну із застосунку Армія+. Для військового — це життя. Тут подаються заяви на відпустку, ведуться справи, оформлюються переведення. Але через чотири роки війни ми, іноземці, досі не можемо навіть зареєструватися в застосунку.Я служив сержантом у НАТО. Керував взводом, тренував солдатів, координував операції. Коли я підписав контракт в Україні, мені дали звання, рівне рядовому. Я знаю офіцерів, зокрема випускників Вест-Пойнта, людей, які командували в Афганістані та Іраку — і тепер вони сидять на посадах рядових.Війна — це не лише бої. Перемагати — це ще й планування, логістика, координація. Саме в цьому офіцери НАТО часто сильніші. Чому досі немає процедури визнання іноземних військових звань? Не обов’язково один до одного, але має бути можливість швидше просуватися.Уявіть: ви — людина з двадцятирічним досвідом, кращою підготовкою. А накази вам дає 23-річний лейтенант, який не командував і взводом. Я копатиму окоп за будь-ким. Але коли людина, яка віддає накази, не знає того, чого не знає, а людина, яка знає, ігнорується тому, що вона іноземець.Українські медики одні з найсміливіших людей, яких я бачив. Проблеми починаються в лікарні. Усе навколо — українською. Якщо пощастить — хтось у палаті трохи говорить англійською. Якщо ні — ти лежиш і намагаєшся зрозуміти, що відбувається з твоїм тілом через Google Translate.Один із моїх хлопців потрапив під FPV. Втратив частину кисті, частини ноги, переніс кілька трансплантацій, провів у лікарні два роки. Операції пройшли успішно, але після цього система зупинилася. Ніхто не пояснив план реабілітації, не сказав про пільги і що робити далі. Його буквально забрали з фізіотерапії й відправили в бригаду, де розірвали контракт. Він не знав, чи має право на інвалідність, як оформити подальше лікування, до кого звертатися.Кожна армія світу, яка вербує іноземців, має для цього окрему структуру. В Україні ж нічого цього немає. Немає омбудсмена для іноземців. Немає гарячої лінії. Немає відповідальної особи в Міноборони. Ці проблеми можна виправити — ось що потрібно:1. Створити Офіс омбудсмена для іноземних військових, який матиме повноваження втручатися в медичну, кадрову та юридичну системи від імені іноземців.2. Додати інші мови до Армія+3. Запровадити процедуру визнання військових звань іноземців і створити чіткий шлях просування.4. Призначити для пораненого іноземця менеджера, який розмовляє його мовою і супроводжує від поранення до виписки / повернення в стрій.5. Опублікувати чіткі багатомовні інструкції щодо контрактів, пільг, резидентства та репатріації6. Призначити в бригаду з великою кількістю іноземців відповідального за зв’язок з іноземцями7. Проводити кожні три місяці інституційний розбір того, як ставляться до іноземних добровольцівМи приїжджаємо вже навченими, часто з бойовим досвідом. Ми приносимо навички, зв’язки з союзними арміями. Кожен, хто йде, бо система його підвела — втрата. Це історія, яку він розповідає іншим. Це потенційні добровольці, які вирішать не приїжджати.Якщо іноземний солдат гине, його родина має отримувати виплату так само, як родина українського бійця. Ми приїхали не за славою — приїхали, бо вірили в Україну. І досі віримо. Але віра в систему похитнулася.Іноземні бійці проливали кров за Україну. Ми заслуговуємо на те, щоб система, яка нас запросила, нарешті про нас згадала.
ОАЕ офіційно оголосили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+Це історичне рішення набуде чинності 1 травня 2026 року і знаменує майже 60 річне членство країни в організації (з 1967 року). Воно стало кульмінацією багаторічного напруження щодо квот на видобуток нафти та стратегічних розбіжностей із Саудівською Аравією. Основні причини виходу:⚡️поточні квоти суттєво обмежували нафтові потужності ОАЕ, які інвестували мільярди доларів в їхнгє розширення; ⚡️загострення відносин із Саудівською Аравією та економічну конкуренцію за статус регіонального хабу;⚡️розчарування недостатньою підтримкою країн Перської затоки під час нещодавніх атак Ірану. Наслідки для ринку:⚡️вихід такого великого виробника (третього за обсягами в ОПЕК) може призвести до «цінових воєн» за частку ринку;⚡️це ставить під загрозу стабільність усього альянсу ОПЕК, оскільки інші країни також можуть переглянути свою участь через невдоволення квотами;⚡️аналітики розглядають цей крок як велику дипломатичну перемогу США, чия адміністрація тривалий час критикувала ОПЕК за штучне завищення цін. Цей крок завершує майже 60-річне членство країни в організації (Абу-Дабі приєднався до ОПЕК у 1967 році).
❗️ До Ізраїлю прибуло вже друге судно з краденим українським зерном. Невеликий спойлер: кількість контрабандних суден вимірюється десятками, якщо вже не сотнями Інформацію про прибуття судна оприлюднив кореспондент Axios Барак Равід. За даними джерела, Київ уже попередив про можливі наслідки: якщо судно «PANORAMITIS», яке перевозить пшеницю, викрадену з окупованих українських територій, увійде в порт Хайфи та розвантажить свій вантаж, це призведе до кризи у відносинах між Україною та Ізраїлем.Нагадаємо, що попереднє судно “Abinsk", яке розвантажило крадене українське зерно у порту Хайфи Ізраїль відпустив. Ізраїльська авторитетна газета Haaretz провела власне розслідування та пише, що це не перший і не другий випадок, коли українське зерно незаконним шляхом доставляють в Ізраїль. Вже у 2023 році до Ізраїлю прибули щонайменше два судна з вкраденим зерном, і принаймні одне з них розвантажилося в ізраїльському порту. Крім того, поведінка ще семи суден, які того року розвантажувалися в Ізраїлі, викликає підозри, що вони також намагалися приховати походження зерна. А внутрішні російські документи, отримані Haaretz, містять перелік понад 30 рейсів вкраденого зерна, призначених для Ізраїлю.За даними джерел, це вже не поодинокі випадки, а системна практика. Лише цього року в Ізраїлі вже розвантажено чотири партії вкраденого українського зерна. Ще одне підозріле судно прибуло до Хайфської затоки учора вранці і чекає своєї черги на вхід у порт.За документами, які отримала Haaretz, з листопада 2022 по червень 2023 року з окупованих портів Керч та Севастополь вийшло 120 партій вкраденого зерна. 31 з них (близько 90 тисяч тонн) були призначені для Ізраїлю.
Каліфорнійський стартап XDOWN показав на базі НАТО в Румунії свій міні-дрон STUD розміром з футбольний м’яч і отримав значний інтерес з боку понад 500 високопоставлених військових представників.Засновник і директор XDOWN Олександр Балан подякував Антону Даніці та румунській технологічній компанії Qognifly Systems, які створили проєкт у Румунії та прискорили переведення STUD у масове виробництво. Це партнерство дозволяє розмістити виробничу базу американського стартапу в країні НАТО, яка межує з Україною.Концепція дрона проста, але ефективна: солдат бере дрон, вмикає його і кидає. Від моменту діставання до зльоту — лише дві секунди. Один оператор може нести в стандартному тактичному рюкзаку від восьми до дванадцяти таких дронів — без пускової рейки, без наземної команди та без складання. ▪️ Розміри дрона: довжина 44,5 см, ширина та висота — по 7,9 см, вага — 2,36 кг. ▪️ Максимальна швидкість — близько 306 км/год▪️ Дальність — до 64 км▪️ Тривалість польоту — приблизно 17 хвилин▪️ Корисне навантаження — 0,77 кг.STUD може виконувати різні завдання:▪️ розвідка та спостереження▪️ високоточні удари;▪️ радіоелектронна боротьба;▪️ перехоплення дронів (зокрема російських Shahed)Логіка випливає безпосередньо з досвіду війни в Україні: піхотні підрозділи без власних засобів повітряної розвідки та ураження опиняються в системній невигідності порівняно з противником, який може спостерігати, наводити та завдавати ударів з повітря з мінімальними витратами.Виробниче партнерство з румунською компанією Qognifly є ключовим елементом. Qognifly будує завод у Бухаресті, який, за планами, до літа 2026 року випускатиме від 2 000 до 3 000 дронів на місяць. Кінцева мета XDOWN — вийти на рівень 6 000 одиниць щомісяця.Бухарестський завод зосередиться на складанні перехоплювачів STUD та інтеграції їх з програмним забезпеченням штучного інтелекту Qognifly — системою управління протиповітряною обороною (ADMS), яка керує виявленням загроз та автономним реагуванням у межах екосистеми «Дронова стіна» (Drone Wall).ℹ️ XDOWN не отримав замовлень на першому етапі оцінки програми, але залишається в конкурентній боротьбі за наступні етапи. Успіх залежатиме від підтвердження надійності механізму ручного запуску та виконання вимоги щодо відсутності китайських компонентів.
На космодромі Куру підірвали стартовий комплекс російських ракет "Союз"Європейське космічне агентство (ESA) знищило спрямованим вибухом 52-метрову мобільну вежу обслуговування стартового комплексу російських ракет "Союз-СТ" на космодромі Куру у Французькій Гвіані. Решта інфраструктури - монтажно-випробувальний комплекс, залізниця, сховища рідкого кисню і заправні станції - перейде стартапу Maiaspace, "дочці" французької Arianespace, для запусків нової ракети.Спільна програма ESA і Роскосмосу "Союз на Куру" з комерційних запусків тривала з 2002 по 2022 роки. За цей час з космодрому було проведено 26 успішних пусків, ще один запуск завершився невдачею. У межах цієї європейсько-російської співпраці запускалися, зокрема, супутники європейської навігаційної системи Galileo і супутників зв'язку OneWeb. Останній пуск було проведено 10 лютого 2022 року, тобто анексія росіянами Криму й війна на Донбасі не призвели до зупинки програми. Утім, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну США та ЄС запровадили санкції проти російської космічної галузі, тож "Роскосмос" наприкінці лютого 2022 року оголосив припинення пусків та відкликав російських фахівців.🟡 Підписуйтеся на DW Україна
🟡 Ситуація в районі Костянтинівки 🏹 Ворог активно намагається інфільтруватися в місто, застосовуючи велику кількість піхоти. Найбільше просочувань і спроб накопичення фіксується в приватному секторі на південно-східних околицях Костянтинівки. Щільна забудова приватного сектору дає можливість ховатися в руїнах та будинках, що ускладнює ударно-пошукові роботи для українських пілотів. Відповідна зона чим далі тим більше стає небезпечною, адже стале накопичення противника та його закріплення там дасть можливість для просочування в глибину міста, що вже відбувається в поодиноких, але на щастя, безуспішних спробах. ⚔️ Одночасно з цим йде активне просочування на східних околицях в районі населеного пункту Новодмитрівка, де здійснюється фіксація кацапів, які намагаються зайняти село, що дасть змогу також здійснювати накопичення, з подальшим заходом в місто. 🇷🇺 Додатковим напрямком тиску московитів є південно-західні околиці Костянтинівки в районі населених пунктів Бересток та Іллінівка. Зокрема, з'ясовуємо, чи Бересток взагалі перебуває під нашим контролем, чи там просто безрезультатно тримають позиції бійців СОУ, через які активно просочується противник. 👤 Спілкуючись з пілотами на даному відтинку, вони зазначають про нестачу людей, які б могли стримувати натиск росіян. Зокрема, найбільший ресурс для знищення та блокування інфільтрацій є дрони, якими українські бійці вишукують кацапів. Вони безперестанно намагаються стримувати піхоту противника, але її "безкінечна" кількість потроху проламує оборону Костянтинівки. Паралельно з цим кацапи рівняють населений пункт із землею, що ускладнює його утримання. Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат
З виступу Андрія Мельника, посла, постійного представника України при Організації Об'єднаних Націй на засіданні Ради Безпеки на тему «Підтримка миру та безпеки України», яке пройшло 20 квітня....▪️ З початку цього року Росія щомісяця втрачає не менше 30 000–35 000 солдатів. Фактично, втрати росіян на полі бою перевищили щомісячні плани набору, досягнуті завдяки контрактному набору. Жодна армія з часів Першої світової війни не платила такої астрономічної кількості втрат за такі незначні територіальні здобутки, як Росія.Згідно з оцінками на полі бою, Росія зараз втрачає в середньому 254 солдатів на кожен км² української території, яку їй все ще вдається окупувати. Щоб розглянути це в історичній перспективі, дозвольте мені нагадати, що під час Зимової війни 1939–1940 років [між СРСР та Фінляндією] ціна людських життів [для радянських військ] на км² була приблизно в сто разів меншою.▪️ Наразі Росія не контролює більш як 20% Донецької області – території, яку Путін вимагає у формі ультиматуму – здати Україні без бою. .. Йдеться про 6 тисяч квадратних кілометрів. Росія вимагає від України відмовитися від однієї з її найбільш укріплених оборонних ліній. І ми не повинні забувати, перш за все, що за цими укріпленнями є міста та села, де живуть українці.▪️ Беручи до уваги нинішні — приголомшливі та жахливі — темпи втрат Росії на кожен км² української землі, кривава арифметика стає зрозумілішою. Розрахунок дуже простий: просто помножте 6000 на 254 загиблих солдатів на кожен км² . Згідно з цією жорстокою логікою війни, щоб захопити всю територію Донецької області, Путіну довелося б відправити на смерть ще щонайменше півтора мільйона солдатів. ▪️ Якщо застосувати поточний рівень російських втрат до справжньої мети Путіна – окупації всієї території України, висновок стає майже неймовірним. Це означало б, що Росії довелося б пожертвувати понад 122 мільйонами солдатів, щоб досягти цієї мети. Крім того, враховуючи равликові темпи військового прогресу РФ, ця безславна «перемога» зайняла б близько 183 років.▪️ Дозвольте мені нагадати, що Росія – принаймні зараз – є найбільшою країною на планеті, її площа становить 17,1 мільйона квадратних кілометрів. Отже, 6000 квадратних кілометрів Донецької області становлять лише 0,03 відсотка території Росії. Яка мета цієї невпинної завойовницької війни, коли лише близько 1% території Росії заселений та освоєний, тоді як решта 99% значною мірою занедбані та, в кращому випадку, частково експлуатуються для видобутку природних ресурсів?Згідно з офіційними статистичними даними, чверть російських домогосподарств не мають доступу до централізованих систем каналізації або санітарних споруд у приміщеннях. У сільській місцевості ситуація ще складніша: у деяких регіонах до двох третин домогосподарств змушені користуватися вуличними туалетами з ямами.Давайте уявимо собі масштаб абсурду, з яким ми маємо справу.З одного боку, Росія вимагає визнання як «великої наддержави», претендуючи на право силою перекроювати державні кордони та нав'язувати нову сферу впливу. Однак, з іншого боку, близько 35 мільйонів громадян Росії досі користуються вуличними туалетами — обшарпаними дерев'яними хатинами у дворах та садах. Це приблизно дорівнює чисельності населення Малайзії, Польщі чи Саудівської Аравії та порівнянно з чисельністю населення Техасу або майже з чисельністю Каліфорнії.▪️ Росія не має жодних шансів виграти цю війну. ▪️ Хотів би звернутися до російського представника – традиційно – російською мовою, яку нам буквально силоміць нав'язували в радянських школах московські правителі. Я зроблю це знову, щоб викрити фальшивий наратив Путіна, ніби цю мову нібито переслідують або забороняють в Україні: Поздно, Вася, пити боржоми. Після відмови нирок пити мінеральну воду «Боржомі» вже пізно.
Авторитетне мілітарне видання The War Zone дало хороший огляд нашого нового бронетранспортера — гусеничної машини «Скіф».Виробик "Скіфа" — компанія «УкрАрмоТек» вже розпочала заводські випробування прототипу, який розроблено на замовлення Міністерства оборони з урахуванням уроків, отриманих після російського вторгнення.💬 Насамперед ми спиралися на контакти з військовими, розуміння їхніх потреб та досвід експлуатації колісної техніки на полі бою, — розповів генеральний директор «УкрАрмоТек» Геннадій Хірхій. — Активні бойові дії в Україні продемонстрували потребу в значній кількості бронемашин для забезпечення та підтримки мобільності підрозділів і з’єднань Сил оборониКонструкція «Скіфа» значною мірою натхненна M113, сотні одиниць якого були поставлені Україні. І попри свій вік, M113 добре зарекомендував себе в Україні, поєднуючи надійність, ремонтопридатність, місткість та прохідність. Тому розробникам «Скіфа» поставили завдання створити машину з такою ж прохідністю, як у M113, але з кращим захистом і озброєнням.«Скіф» використовує готові компоненти та агрегати іноземних виробників, які беруть участь у виробництві бронемашин — «нащадків» M113. Але поки неясно, чи використовує «Скіф» комплектуючі західних виробників, які будували M113 та його похідні, чи в українській машині застосовуються деталі з інших західних БТРів.Повідомляється, що спочатку 60% компонентів машини будуть імпортними — зокрема двигун, трансмісія, елементи підвіски, коробка та гусениці. Якщо виробництво буде запущено, частка локальних комплектуючих поступово зростатиме.У базовій версії «Скіф» призначений для перевезення піхоти та надання їм вогневої підтримки. Крім трьох членів екіпажу (водій, командир і стрілець), розміщених у передній частині, у десантному відсіку можуть розміститися ще вісім солдатів. Прототип «Скіфа» має алюмінієвий корпус — вперше в українській бойовій техніці. Однак серійна версія, ймовірно, матиме броньовану сталь. І хоча сталь забезпечує кращий балістичний захист, вона значно важча [з алюмінієвим корпусом «Скіф» важить 15 тонн]У базовій конфігурації «Скіф» має український дистанційний бойовий модуль, який можна озброїти 12,7-мм або 14,5-мм кулеметом у парі з 7,62-мм допоміжним кулеметом. ❗️ Броньовий захист відповідає стандарту НАТО STANAG 4569: рівень 4 у лобовій частині (витримує обстріл 14,5-мм кулемета або розрив 155-мм артилерійського снаряда на відстані 25 метрів) і рівень 3 по бортах і кормі (стійкий до 7,62-мм вогню). Протимінний захист днища — рівень 3a та 3b. Машина має захистити від підриву приблизно 6 кг вибухівки під днищем або гусеницями.Машина оснащена засобами радіоелектронної боротьби. Також очікується, що на неї встановлять спеціальну «клітку» проти дронів. Крім того, «Скіф» оснащений українськими системами зв’язку, навігації, ситуаційної обізнаності та управління вогнем. А модульна конструкція дозволяє адаптувати «Скіф» для інших завдань — зокрема, для командно-штабних, розвідувальних, протитанкових, мінометних, евакуаційних та інших варіантів.
🔥Великі десантні кораблі та російська РЛС у Криму ― “Примари” ГУР уразили дороговартісні цілі агресораУ ніч з 18 на 19 квітня 2026 року майстри спецпідрозділу ГУР МО України “Примари” в тимчасово окупованому Криму завдали успішних ударів по двох великих десантних кораблях держави-агресора росії ― ВДК проєкту 775 “ямал” та ВДК проєкту 1171 “ніколай фільчєнков”.▪️ВДК проєкту 775 “ямал” ― корабель 1988 року випуску, довжиною 112,5 метрів та здатністю перевозити до 500 тонн вантажу, зокрема бронетехніку та десант. Орієнтовна вартість корабля ― понад 80 мільйонів доларів.▪️ВДК проєкту 1171 “ніколай фільчєнков” ― корабель 1975 року випуску вантажомісткістю до 1 000 тонн, що дозволяє перевозити десятки одиниць бронетехніки та великий десантний контингент. Орієнтовна вартість корабля ― понад 70 мільйонів доларів. У межах операції у тимчасово окупованому Севастополі розвідники також знищили ворожу радіолокаційну станцію “подльот-к1”. Приблизна вартість комплексу РЛС становить 5 мільйонів доларів.
TGLIST.COM.UA
