Сталеві воїни «Сталевої Сотки»Юрій на псевдо «Мурзік» приєднався до лав 100 бригади на початку повномасштабного вторгнення. За його плечима – найгарячіші напрямки війни: Київщина, Лиман, Покровськ, Торецьк та Костянтинівка. За цей час наш герой пройшов шлях від водія до головного сержанта взводу. Та згодом сам попросився повернутися за кермо.«Кермування мені ближче до душі», – усміхається «Мурзік». У цивільному житті Юрій працював слюсарем-автомеханіком, тому техніка для нього – звична справа.Сьогодні його головне завдання – вчасно та безпечно доставити особовий склад і провізію на бойові позиції, а потім повернутися назад живим. «Кожен виїзд та заїзд –це ціла спецоперація. Ворог полює на наші «коробочки», тому ми намагаємося бути на кілька кроків попереду, аби зберегти людей та техніку», – розповідає Юрій.Війна, каже він, за останні роки змінилася дуже суттєво. Небо над позиціями постійно контролюють дрони, а поле бою дедалі більше наповнюється роботизованими комплексами. Але попри технології, головною силою залишаються люди.«Війна зараз кардинально змінилася. Але навіть в епоху дронів та роботизованих комплексів, без піхоти – нікуди», – переконаний «Мурзік».Попри шалену втому та постійні ризики, Юрій не втрачає оптимізму, адже на Волині з Перемогою на нього чекає велика та любляча родина. «Головне – повернутися живим до рідних та близьких», – з надією говорить боєць.Телефони рекрутингового центру 100 омбр:06780481000931933673#сталева_сотка #хоробрим_бог_допомагає #100_омбр #3мб #19_ак #сухопутні_війська #рекрутинг #зсу #піхота