Небеса цієї країни - тісні від стрімкого металу,Ескадрильями душ перекриті повітряні траси. Знову і знову людей заганяє в підвалиЗакритий повітряний простір - небо воєнного часу. Касетними гронами смерті важчають небокраї,Персеїди білого фосфору креслять новий Зодіак. Галасливі асфальтні міста - стишуються, завмирають,Сирени скорботно віщують про хвилі ракетних атак. І піднімаються - вкотре - примарні зенітні щити,І дюралеві хижаки запускають серця-турбіни. Пекло форсажних камер рве атмосферні фронти,Азартний та праведний гнів займає місця у кабінах. Кришталь небесної тверді спалахує колами Данте,Рясніють екрани локаторів мітками-метастазами,Осатаніло ревуть березневі коти - "Гепарди" -Шиють реальність липким павутинням трасерів. Та попри хаос, що панує в повітрі глевкому,Всупереч полум'ю, крізь кордони, моря, країни -Повертаються вперто - тільки б до рідного дому - Небесні кочівники, втомлені вирієм пілігріми. Ні гіроскопів, ні компасів, ні інерційних систем -Цим древнім маршрутом з країв африканської спекиЇх непохитно прадавній інстинкт веде -Назустріч ракетам додому летять лелеки.24.03.2024#мулікпише