Ресурс держави, ресурс бюджету, ресурс нашої уваги та емоцій, ресурс наших зусиль – усе це потрібно для нашої перемоги. Усі ми бачимо, як люди вимагають направити бюджетні ресурси не на бруківку й ремонти вулиць, а на допомогу обороні. Так і треба. Усі ресурси направляти на те, щоб Україна стала сильніше. Усі ми чуємо, що потрібно змінити в самих силах оборони: це стосується багатьох процедур, які не потрібні, це стосується багатьох складнощів, які є у наших воїнів. Переведення, тренування, забезпечення. Завдань багато. І всі відповідні структури повинні ними займатися – без того, щоб відволікати свою енергію та сили на щось інше. Усі ми бачимо, що зараз не час для широких святкувань чи інших зухвалих речей у тилу, які неприйнятні в час війни і тим більше тоді, коли армія, коли всі наші сили оборони живуть зовсім іншими емоціями: болем, боями, втратами, але і здобутками для України. І всі ми розуміємо, що зараз, у воєнний час, коли є безліч викликів, абсолютно безвідповідально – якось так… легковажно та граючись вкидати в суспільство тематику виборів.Я очікую від усіх відповідних структур та органів влади конкретних відповідей щодо завдань, які обʼєктивно є перед нашою державою зараз. Це стосується і цивільних органів влади, і військового елементу держави, і урядовців із Верховною Радою України, і Служби безпеки України та інших правоохоронних органів.Це стосується і того, що державі потрібно значно більше зосередженості на обороні – всім у державі, і особливо на регіональному рівні, у тилових містах, які мають відповідні ресурси допомогти та підтримати.Це стосується і того, щоб ніколи більше не повторилися такі трагедії, як із воїнами 128-ї бригади. І тих змін, яких очікують наші солдати та командири, особливо хлопці, які були мобілізовані. І нарешті, мають припинитися хвилі з будь-якими речами, які розколюють політично.Моє особисте ставлення й заклик – дбати про нашу державу, про її захист, про знищення окупанта, про волю України, яка здобувається зараз у боях заради України.Слава Україні!