Китай озвучив близькому союзнику Трампа свій список побажань напередодні поїздки американського лідера до ПекінаВізит близького до Трампа сенатораСтіва Дейнса в Пекін виконував роль підготовчої дипломатії напередодні очікуваного саміту Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна. Китайське керівництво представило цю зустріч як спробу стабілізувати двосторонні відносини на тлі геополітичної напруженості та невизначеності, пов’язаної з другим президентством Трампа.Прем’єр Держради Лі Цян наголосив на важливості «стабільних і передбачуваних» економічних відносин, діалогу замість конфронтації та взаємовигідної співпраці замість «гри з нульовою сумою».Водночас Пекін підтвердив, що Тайвань залишається його головною стратегічною «червоною лінією» у відносинах із Вашингтоном. Китай також прагнув представити себе відповідальним глобальним актором через дипломатичну активність навколо іранської кризи та ситуації в Ормузькій протоці.Очевидний список побажань Китаю до Сполучених Штатів включає:▫️ підтримання стабільних і передбачуваних торговельних відносин;▫️ недопущення подальшого економічного роз’єднання;▫️ розширення взаємовигідної комерційної співпраці;▫️ збереження регулярної дипломатії самітів на найвищому рівні;▫️ збільшення китайських закупівель американської продукції, зокрема літаків Boeing;▫️ отримання більшого визнання з боку США глобальної дипломатичної ролі Китаю;▫️ забезпечення обережного підходу США до питання Тайваню.Загалом підхід Пекіна поєднує прагматичну економічну взаємодію з жорстким спротивом будь-яким викликам його суверенітету та стратегічним інтересам.
Як Китай загрожує сучасному виробництву в НімеччиніНа заводі Thyssenkrupp Steel Europe у Гельзенкірхені виробляють зерноорієнтовану електротехнічну сталь, обробляючи рулони сталі через кілька етапів переробки та шестиденний процес відпалу при температурі понад 1100 градусів. Продукт складається зі сталевих листів товщиною менше ніж один міліметр із спрямованою кристалічною структурою, які використовуються для сердечників трансформаторів. Попит на цей матеріал зростає через розширення електромереж, розвиток відновлюваної енергетики, а також використання електромобілів і теплових насосів. Попри зростання попиту, німецька компанія працює зі збитками, оскільки дешевий імпорт з з Китаю домінує на європейському ринку. Імпорт зріс утричі з 2022 року і нині покриває понад половину ринку ЄС. Європейська комісія розглядає такі заходи, як підвищення мінімальних цін або запровадження мит, щоб захистити внутрішнє виробництво. Хоча виробництво є технічно складним і потребує контролю приблизно 2000 параметрів, рівень завантаження та ціни наразі залишаються недостатніми для економічно ефективної діяльності німців.
Huawei кидає виклик Nvidia: продажі AI-чипів у Китаї зростуть на 60%Китайські технологічні гіганти масово переходять на вітчизняне обладнання, що дозволяє Huawei готуватися до домінування на ринку AI-чипів уже цього року. Завдяки значним замовленням на новий процесор Ascend 950PR, прогнозований дохід компанії від цього сегмента може сягнути 12 мільярдів доларів. Для порівняння, у 2025 році цей показник становив близько 7,5 мільярда. Головним каталізатором змін залишаються жорсткі експортні обмеження США, які обмежують можливості Nvidia на китайському ринку.Місцева влада активно стимулює компанії обирати внутрішніх постачальників, створюючи умови, за яких використання американських технологій стає занадто ризикованим або обмеженим. У відповідь на попит Huawei розширює виробництво через потужності SMIC та готує до запуску нові заводи. Хоча китайські розробки поки що відстають від передових рішень Nvidia на два покоління, Huawei поступово скорочує цей розрив, підвищуючи ефективність своєї продукції.Зараз стратегія компанії зосереджена на AI-інференсі — етапі роботи вже навчених моделей, який є менш складним технічно, але критично важливим для масового вжитку нейромереж. Нестачу потужності окремих чипів Huawei компенсує створенням величезних обчислювальних кластерів. Найбільшим викликом залишається програмне забезпечення, де платформа Cann все ще намагається наздогнати екосистему Cuda від Nvidia. Проте поєднання державного протекціонізму та технологічного прогресу робить лідерство внутрішніх гравців у Китаї майже неминучим.Джерело: Financial Times
Китай перетворює Африку на свій новий виробничий хаб?Сповільнення економіки КНР та падіння прибутків на внутрішньому ринку змушують китайських виробників масово переносити підприємства на африканський континент. Лише у 2025 році обсяг прямих інвестицій у промисловий сектор Африки сягнув рекордних $12,3 млрд. Це свідчить про докорінну зміну стратегії Пекіна: перехід від державного фінансування інфраструктури до активної експансії приватного капіталу. Така тенденція обумовлена пошуком нових ринків збуту в умовах жорсткої цінової конкуренції всередині Китаю.Основною рушійною силою цього процесу стала не лише дешева робоча сила, а й значно вища прибутковість бізнесу. В Африці ціни на готову продукцію подекуди втричі перевищують китайські. На відміну від попередніх прогнозів, нові заводи орієнтуються переважно на місцевого споживача, а не на глобальний експорт. Це сприяє глибшій регіональній інтеграції. Водночас стрімке зростання населення та прогнозоване економічне лідерство Африки у 2026 році роблять континент ключовим майданчиком для китайського промислового розвитку.Попри очевидні вигоди у вигляді нових робочих місць та передачі технологій, така активність викликає побоювання. Існує ризик витіснення місцевих виробників та зростання торгового дефіциту з КНР. Проте для багатьох країн регіону китайські інвестиції залишаються критичним шансом на швидку індустріалізацію в умовах глобальної нестабільності. Ефективність цієї співпраці тепер залежатиме від здатності африканських урядів перетворити локальне виробництво на конкурентоспроможний сектор світового рівня.
Пекін посилює репресії підпільних церковУ Китаї триває масштабна кампанія проти незалежних релігійних груп. Лише за останні пів року в Пекіні, Ченду та Веньчжоу заарештували сотні лідерів та парафіян протестантських церков. Пасторів звинувачують у незаконному використанні мереж, а їхніх адвокатів залякують. Попри те, що 1,3 мільярда китайців вважають себе нерелігійними, у країні налічується близько 40 мільйонів протестантів.Сі Цзіньпін впроваджує політику «китаїзації релігії», мета якої — повністю підпорядкувати віру ідеології соцреалізму та очистити її від «західного впливу». Найсуворіші обмеження діють у Сіньцзяні та Тибеті, де системно порушуються права людини. Новий Закон про етнічну єдність фактично кодифікує репресії: стеження, ув'язнення та залякування стають нормою.Міжнародна спільнота реагує: у США пропонують запровадити санкції Магнітського, а європейські лідери називають релігійну свободу ключовою умовою відносин із КНР. Проте популярність підпільних громад доводить, що спроби партії «поглинути або заборонити» віру не мають успіху. Люди продовжують шукати релігійний досвід поза державним наглядом.
Глобальне енергетичне протистояння: США проти КитаюТривала геополітична напруженість, зокрема конфлікти на Близькому Сході та загрози судноплавству в Ормузькій протоці, змушує світові енергетичні ринки перебувати у стані тривалої нестабільності. Високі ціни на пальне, що стали наслідком цих процесів, можуть суттєво прискорити глобальний перехід до відновлюваних джерел енергії. У центрі цих змін постає стратегічне суперництво між Сполученими Штатами та Китаєм за право формувати майбутню енергетичну систему світу. Це боротьба двох різних підходів: опори на традиційне викопне паливо проти повної електрифікації та екологічно чистої енергії.Сполучені Штати, особливо за політики Дональда Трампа, активно впроваджують стратегію енергетичного домінування. Завдяки сланцевій революції країна стала світовим лідером у видобутку нафти й газу, перетворивши енергоресурси на потужний інструмент геополітики. Американська стратегія передбачає використання експорту палива в торгових переговорах та укладання довгострокових контрактів, щоб закріпити залежність партнерів від викопних ресурсів.На противагу цьому Китай робить ставку на декарбонізацію та інвестиції в технології майбутнього. Вже зараз КНР домінує у ланцюгах постачання «чистої» енергії, контролюючи близько вісімдесяти відсотків виробництва сонячних панелей та понад дві третини ринку електромобілів і вітрових турбін. У 2025 році сектор зелених технологій став ключовим двигуном китайської економіки, забезпечивши понад третину зростання її ВВП.Попри лідерство в екологічних інноваціях, Китай все ще сильно залежить від вугілля, яке забезпечує шістдесят відсотків його енергоспоживання, а також залишається залежним від імпорту нафти й газу. Проте експерти вважають, що довгостроковий глобальний тренд сприяє саме відновлюваній енергетиці. Хоча перехід ще не завершений і супроводжується боротьбою, майбутня електрифікована система, найімовірніше, розвиватиметься під лідерством Китаю.
Дипломатична біфуркація: як китайська Global Times по-різному пояснює війну Росії проти України для внутрішньої та міжнародної аудиторіїСтаття для Journal of Contemporary China аналізує, як китайська державна медіаплатформа Global Times формує різні наративи про російсько-українську війну для китайськомовної та англомовної аудиторій. Автори дослідили 675 матеріалів за 2022–2024 роки: 301 китайською мовою і 374 англійською.Головний аргумент полягає в тому, що Китай використовує “дипломатичну біфуркацію”: для внутрішньої аудиторії війна подається як конфлікт між суверенними державами, спричинений тиском США та Заходу; для міжнародної аудиторії Китай постає як нейтральний посередник, прихильник миру, багатосторонньої дипломатії та стабільності.У китайській версії Global Times головний акцент робиться на критиці західної гегемонії, ролі США та НАТО, а також на ідеї, що Росія діє у відповідь на загрози власній безпеці. В англомовній версії більше уваги приділено образу Китаю як відповідального глобального актора, який нібито сприяє діалогу між Росією, Україною та Європою.📌Китайська стратегічна комунікація щодо війни в Україні не є одноманітною. Вона адаптується до різних аудиторій: всередині країни зміцнює антизахідний ідеологічний консенсус, а назовні просуває образ Китаю як конструктивного миротворця. Це дозволяє Пекіну одночасно підтримувати близькість до Росії, критикувати США і зберігати міжнародний імідж “нейтрального” посередника.
Не лише спорт: як Китай стежив за родиною Аліси Лю–американської олімпійської чемпіонки 2026 р.Стаття розкриває деталі китайської транснаціональної кампанії стеження за американською фігуристкою Алісою Лю та її батьком Артуром Лю — колишнім учасником продемократичного руху 1989 року. Після подій на площі Тяньаньмень він емігрував до США. За даними видання, у 2021 році за дорученням осіб, пов’язаних із китайською владою, за родиною вели спостереження та намагалися отримати копії паспортів під виглядом «перевірки» перед поїздкою до Пекіна. Матеріал показує, що йдеться не про одиничний епізод, а про ширшу практику переслідування людей у США, яких Пекін вважає небажаними або опозиційними. У центрі цієї історії — мережа посередників, стеження, фальшиві легенди, а також спроби залякування китайських дисидентів за межами КНР. Двоє фігурантів справи були заарештовані у 2022 році. Один із них визнав провину у змові з метою діяти як незаконний агент Китаю та у переслідуванні й домаганнях. Окрема лінія статті — постать батька спортсменки, Артура Лю, та складний контекст навколо самої Аліси Лю, яка після паузи повернулася у спорт і в лютому 2026 року стала першою американською фігуристкою, що виграла олімпійське золото з 2002 року. На цьому тлі історія набуває ще більшої уваги: вона поєднує спорт, політику, еміграцію, пам’ять про Тяньаньмень і сучасні методи зовнішнього тиску Китаю.
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш розкритикував заплановану поїздку голови Сенату Мілоша Вистрчила на Тайвань, заявивши, що вона може зашкодити діловим зв’язкам країни з Китаєм.За словами Бабіша, уряд не надасть для цього візиту державний літак і натомість виступає за більш прагматичну зовнішню політику, яка не підривала б торговельно-економічні відносини з Пекіном.Прем’єр повідомив, що Вистрчил, який представляє Громадянську демократичну партію і планує очолити бізнес-делегацію до Тайбея у травні, має летіти звичайним комерційним рейсом. Бабіш також розкритикував попередні поїздки чеських високопосадовців на Тайвань, заявивши, що вони, на його думку, «зруйнували бізнес».Чехія, як і більшість держав, офіційно визнає Пекін, а не Тайбей. Водночас упродовж останніх років Прага активізувала контакти з Тайванем, зокрема на тлі інтересу до співпраці з тайванською напівпровідниковою індустрією та зростання інвестицій.У своїх коментарях Бабіш підкреслив, що зовнішня політика Чехії має працювати насамперед на користь національного бізнесу, а не бути «ціннісно орієнтованою», оскільки, за його словами, такий підхід лише шкодив чеським компаніям. Він додав, що уряд проводитиме «прагматичну зовнішню політику».
Газ для Китаю дешевший: росія зберігає ціновий розрив з Європою до 2029 рокуРосійський газ для Китаю й надалі залишатиметься суттєво дешевшим, ніж для європейських покупців. За даними Bloomberg, у 2026 році середня ціна російського газу для Китаю прогнозується на рівні близько $258,8 за 1 000 кубометрів — це більш ніж на 38% менше, ніж платять ті небагато європейських клієнтів, які ще зберегли імпорт. Навіть до 2029 року ціновий розрив, за прогнозами, перевищуватиме 27%.Це ще раз показує межі російського «повороту на Схід». Хоча Китай став найбільшим покупцем російського трубопровідного газу, для Москви цей ринок залишається менш вигідним, ніж колись була Європа. Після 2022 року більшість енергетичних зв’язків Росії з Європою зруйнувалася, і Москва дедалі більше залежить від азійського напряму, але вже на слабших для себе цінових умовах.Поставки до Китаю поступово зростають через газопровід «Сила Сибіру», який у 2025 році вийшов на повну потужність. Водночас у довшій перспективі Росія розраховує збільшити експорт газу до Китаю до 52,5 млрд кубометрів на рік до 2029 року, тоді як трубопровідні поставки до Європи, за прогнозами, скоротяться приблизно до 32 млрд кубометрів. Для порівняння: до повномасштабної війни Росія постачала європейським країнам до 200 млрд кубометрів газу щороку.
TGLIST.COM.UA
