Чи окупиться "розумна політична гра" Китаю в Україні та на Близькому Сході?Китай нарощує посередницькі зусилля на Близькому Сході та в Україні, намагаючись скористатися помилковими кроками Америки та представити себе альтернативним мирним посередником. Минулого місяця міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вперше відвідав Китай з початку російського вторгнення, тоді як лідери 14 палестинських угруповань, включаючи суперників ХАМАС і ФАТХ, підписали в Пекіні декларацію про єдність.Державні ЗМІ привітали обидві події як зусилля Пекіна «подолати дефіцит глобального миру». Спостерігачі кажуть, що хоча Китай хоче відігравати центральну роль у вирішенні конфлікту, він чітко усвідомлює межі свого впливу. Пекін намагається протиставити свій підхід втягненості Вашингтона в регіональні конфлікти та представити себе як посередника миру – частину м’якої сили, щоб протистояти критиці з боку Заходу.Чотириденна поїздка Кулеби відбулася в критичний момент як для Китаю, так і для України, після того, як президент Володимир Зеленський поставив під сумнів самопроголошений нейтралітет Пекіна у війні. На думку експертів, Україна знає, що Китай є єдиною незахідною державою, яка може вплинути на бачення миру путіна, і вона хоче досягти консенсусу з Китаєм щодо основних принципів мирного врегулювання. Пекін, ймовірно, зачекає до завершення президентських виборів у США, перш ніж робити якісь серйозні кроки щодо мирних переговорів між росією та Україною.Угода, досягнута палестинськими фракціями 23 липня – названа Пекінською декларацією – була спрямована на формування «тимчасового уряду національної єдності» після закінчення війни Ізраїлю проти Гази. Участь Пекіна в угоді є «стратегічною та довгостроковою», як це було в угоді, укладеній минулого року за посередництва Китаю між конкурентами Іраном та Саудівською Аравією. Зі свого боку, Ізраїль і США відкинули цю угоду, яка передбачала створення палестинської держави на основі кордонів до Близькосхідної війни 1967 року.Метою Китаю було представити себе як «постачальника іншої форми дипломатії великої держави», щоб сприяти власному піднесенню. Це не виключає геополітичний тиск, в той час, коли держави звинуватили Китай у прагненні змінити міжнародний порядок коштом інших. Деякі експерти бачать певний успіх у стратегії Китаю з дискредитації довіри, зокрема серед країн Глобального Півдня до очолюваного США західного світу після конфліктів в Україні та Газі.
Попит на нафту в Китаї падає через застій у будівельній промисловостіОчікування нафтової промисловості щодо зростання попиту з боку Китаю не виправдалися, в основному через уповільнення будівництва, коли будівельні проекти досягли мінімуму з 2009 року. Цей спад у будівництві вплинув на цементну промисловість і ринок нафти, особливо через будівельний сектор, великий споживач дизельного палива. Дизельні двигуни в Китаї споживають майже 4% світової нафти, що відповідає за понад 1% світових викидів вуглекислого газу. У червні 2024 попит на газойль впав на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а нафтопереробні заводи Шаньдуна працювали приблизно наполовину, що свідчить про низькі показники протягом десятиліття. Дизельне паливо, незважаючи на його ефективність і різноманітне використання, втрачає позиції через сповільнення будівництва та виробництва вугілля, а виробництво екскаваторів залишається низьким. Транспортні засоби, які працюють на природному газі, та електромобілі, ще більше підривають домінування дизельного палива у великовантажному транспорті, причому виробництво дизельних напівпричепів є найнижчим з 2015 року. Аналітики, включно з PetroChina, прогнозують зниження попиту на дизельне паливо з піком минулого року та очікуваним падіння на 5% у 2024 році. Перехід до енергоресурсів може значно скоротити попит на нафту в Китаї до 2050 року. Інвестори не повністю усвідомлюють поточний перехід від економіки з інтенсивним викидом вуглецю до економіки з меншим рівнем забруднення. Уявна тимчасова слабкість попиту насправді свідчить про значні економічні зміни, коли зростання споживання нафти в Китаї зупинилося, а виробництво сирої нафти нижче свого піку 2018 року.
Цифрові технології можуть змінювати сприйняття історії КитаюЦентральна вісь Пекіна була офіційно внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це сприяло відновленню ентузіазму серед туристів до культурного комплексу історичної спадщини китайської столиці. Тим часом цифрові технології були застосовані для покращення досвіду відвідувачів Центральної осі, дозволяючи їм дізнаватися про її багатовікові культурні об’єкти захоплюючим способом.Вісь поділена на три частини — Чудова Центральна Вісь, Культурна Центральна Вісь і Вічна Центральна Вісь. Вона пропонує вичерпне та захоплююче пояснення величі, історичної еволюції та взаємодії громадськості з Центральною віссю, а також зусилля щодо її збереження. На думку експертів, поточний ентузіазм щодо музеїв і культурного туризму відображається інтересом до цифрового мистецтва. В минулому оцифрування музеїв передбачало лише використання цифрових засобів для представлення артефактів. Тепер виставки включають звук, світло та електрику, демонструючи десятки тисяч артефактів на екранах.Театральний простір для захоплюючого досвіду сезонних змін Центральної осі дозволяє відвідувачам відчути себе в Даду (або великій столиці) під час династії Юань (1279-1368) 700 років тому. Люди можуть дивитись на зірки з висоти 500 метрів і спостерігати за величчю та культурними трансформаціями історичного комплексу.Нові художні форми транслюють культурні коди Китаю через цифрове мистецтво, роблячи їх доступними для молоді та, як припускають експерти, можуть нести терапевтичний ефект.
«Виключення Китаю з глобального розвитку штучного інтелекту є хибною грою» — The Institute for China-America StudiesСША та їхні союзники мають чіткі стимули ізолювати Китай від глобальної індустрії штучного інтелекту (ШІ). Зокрема, 21 червня 2024 року Міністерство фінансів США затвердило положення, яке обмежить американські інвестиції в технології, важливі для «нового покоління військових, розвідувальних, наглядових або кіберможливостей», що загрожують безпеці Сполучених Штатів. Поряд з цим, нещодавно країни G7 поширили Хіросімський кодекс поведінки AI на Африку без участі КНР. Ці дії мають на меті відірвати Китай від передових технологій ШІ та управління ШІ.Виникає запитання: як зміниться розвиток штучного інтелекту, якщо Китай не братиме активної участі на багатонаціональному рівні? КНР відіграє вирішальну роль в експорті своїх додатків штучного інтелекту та відповідної цифрової інфраструктури в країни, що розвиваються, для просування суспільних благ. З 2000 до 2017 року Китай експортував 155 проекти ШІ до 64 країн, включаючи додатки штучного інтелекту та інфраструктури штучного інтелекту. Зокрема, в Україні Китай допоміг Міністерству інфраструктури побудувати систему нагляду та перевірки.Крім того, величезна виробнича промисловість Китаю надає високоякісні та достатні дані іноземним компаніям штучного інтелекту для створення стійкої цифрової системи управління ланцюгом постачання. Численні транснаціональні компанії, такі як Tesla, Apple, BMW і Bosch, застосували штучний інтелект у системах управління виробництвом, значно підвищивши ефективність виробництва.Що ще важливіше, промислова компетентність Китаю в таких оперативних додатках ШІ, як розумні фабрики, інтелектуальне житло, може підтримати ринок ШІ Сполучених Штатів. Зокрема, у квітні 2024 року, коли Ілон Маск відвідав Китай, він уклав угоду з Baidu щодо системи «Full Self Driving». Співпраця Baidu з Tesla щодо автоматизованого водіння, вказує на промислову спрямованість Китаю на застосування ШІ. Поточні можливості Китаю в галузі досліджень і розробок штучного інтелекту не можуть створити загрозу штучного інтелекту для Сполучених Штатів. У 2022 році близько 42% більшості провідних дослідників ШІ працюють у Сполучених Штатах. Іншими словами, Америка має більше талантів для створення інновацій у майбутніх передових моделях. На думку експертів, у поточному періоді розвитку штучного інтелекту переваги співпраці двох країн у сфері ШІ є величезними та суттєвими.
Китайські компанії завойовують Глобальний Південь, що є уроком для західних лідерів.Після закінчення Холодної війни західні транснаціональні корпорації почали домінувати у світовій торгівлі. Однак зараз китайські компанії стрімко розширюють свою діяльність за кордоном, особливо у швидкозростаючих економіках Глобального Півдня, кидаючи виклик домінуванню західних фірм. Ця експансія зумовлена глобалізованими ланцюгами поставок і прямими інвестиціями, причому китайські фірми орієнтуються на споживачів у країнах, що розвиваються. Цей зсув частково пов'язаний з уповільненням економічного зростання та інтенсивністю конкуренції в Китаї, що підштовхує компанії до пошуку нових ринків збуту. Китайські компанії починають конкурувати із західними транснаціональними корпораціями в багатьох регіонах, від електроніки в Африці до медичного обладнання в Латинській Америці. Вони також досягають значних успіхів у сфері електромобілів і технологій відновлюваної енергетики, часто заповнюючи прогалини, залишені західними компаніями. На цю експансію також впливає політика західних і китайських урядів. Оскільки Захід запроваджує торговельні бар'єри, деякі китайські компанії переносять виробництво на Глобальний Південь, щоб обійти обмеження. Водночас продажі на ринки, що розвиваються, стали більш привабливими, чому сприяють дипломатичні зусилля Китаю та інвестиції в інфраструктуру в рамках таких ініціатив, як "Пояс і шлях". Для урядів країн Глобального Півдня завдання полягає в тому, щоб збалансувати переваги китайських інвестицій з необхідністю захисту місцевої промисловості та забезпечення позитивного внеску китайських фірм у місцеву економіку. Це включає заохочення китайських компаній до найму місцевих працівників, обміну технологіями та дотримання місцевих стандартів. Зростаючий вплив Китаю в цих регіонах може стати віддзеркаленням успіхів "м'якої сили", яких раніше досягли американські та японські транснаціональні корпорації. Загалом, відхід Заходу від глобалізації дозволяє Китаю міцніше закріпитися на найбільш швидкозростаючих світових ринках, отримуючи значні економічні вигоди.
Якою буде доктрина Камали Гарріс щодо Китаю?Одне з найбільших питань, яке крутиться у Вашингтоні та інших столицях, полягає в тому, як виглядатиме зовнішньополітична доктрина Камали Ґарріс, якщо її оберуть у листопаді. Американський журнал Foreign Policy проаналізував попередні заяви Ґарріс, її досьє та поспілкувався з понад дюжиною нинішніх і колишніх офіційних осіб США, співробітників Конгресу, експертів і колишніх помічників кандидатки від Демократичної партії, щоб виявити відмінності між зовнішніми політичними поглядами президента Джо Байдена та Ґарріс.Послужний список Ґарріс в Китаї відносно обмежений порівняно з Байденом. Президент США навіть будучи кандидатом у 2020 році міг похвалитися тим, що провів багато часу з Сі Цзіньпіном як віце-президент. Поряд з цим, щодо Ґарріс зафіксовано лише коротку мить її особистої зустрічі з китайським лідером, коли вона «вітала президента Сі», який прямував на саміт Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва в Бангкоку у 2022 році.Найбільшим досвідом Ґарріс у Китаї може бути час, який вона витратила, намагаючись зміцнити альянси США в Індо-Тихоокеанському регіоні як віце-президент. Вона тричі подорожувала до Південно-Східної Азії як віце-президент, відвідавши Сінгапур, В’єтнам, Таїланд, Філіппіни та Індонезію. Під час поїздки вона підкреслила «непохитну відданість» Сполучених Штатів своєму союзнику на зустрічі з президентом Фердинандом Маркосом-молодшим.Позиція, яку вона висунула щодо Китаю як кандидата в президенти 2020 року, тісно узгоджується з політикою Білого дому протягом останніх чотирьох років — одночасно прагнути конкуренції та співпраці. Однак її бачення відрізнялося від поточної політики в одному аспекті: вона критикувала китайські мита Трампа.Ґарріс як сенатор, так і як кандидат у президенти виділяється увагою до сфери прав людини. Вона та 55 інших сенаторів виступили співавторами Закону Гонконгу про права людини та демократію 2019 року, який запровадив санкції проти посадовців за порушення прав людини в Гонконзі під час масових протестів.Наступного року вона виступила співавтором закону, який застосовував подібну інструкцію до порушень прав людини Китаєм у Сіньцзяні. Ґарріс також закликала тодішнього держсекретаря Майка Помпео вжити подальших заходів у наступному листі після того, як з’явилися повідомлення про зусилля китайського уряду щодо обмеження народжуваності в Сіньцзяні.Як і майже всі американські політики, Ґарріс звинувачує Китай у крадіжці інтелектуальної власності та нечесній торгівлі. Поряд з цим, як і політики істеблішменту протягом десятиліть, вона також наполягала на тому, що регіональні та глобальні проблеми, включаючи Північну Корею та зміну клімату, вимагають робочих відносин з Пекіном.Загалом, на думку експертів, підхід Ґарріс до політики Китаю навряд чи істотно відрізнятиметься від підходу Байдена.
Злочинець- мільярдер, який таємно наживався на угодах Джека МаЧастина 2З розвитком китайської економіки в останні десятиліття багато родин з впливовими зв'язками заробили мільярди доларів, посилюючи свій вплив у суворо регульованих галузях. Особливу роль відігравали так звані "князі" — родичі високопоставлених чиновників Комуністичної партії, які контролювали перетин державного впливу та приватного багатства. Їхні закулісні дії могли вирішувати долю угод, і вони діяли без страху перед розкриттям з боку китайських ЗМІ або безпосередніми наслідками в результаті виборів.Сяо Цзяньхуа тривалий час виконував роль посередника для впливових родин. На противагу цьому, Джек Ма не був частиною цієї системи; він прагнув поважати та уникати взаємодії з чиновниками. Шляхи пана Ма та пана Сяо перетнулися, коли китайська влада почала звертати увагу на Alibaba у зв'язку з її зростаючим успіхом.У вересні 2011 року підставна компанія, зареєстрована на Британських Віргінських Островах під назвою Financial Giant, інвестувала 25 мільйонів доларів в Alibaba. Власницею цієї компанії була 24-річна Чжао Біньбінь, яка належала до родини з особистими зв’язками із Сяо Цзяньхуа. Згодом інвестиції пана Сяо, здійснені через його довірену особу, виросли до 160 мільйонів доларів.Іншим посередником був бізнесмен Хуан Юлун, який забезпечував Сяо Цзяньхуа доступ до ще більших пакетів акцій у компаніях Джека Ма. У 2014 році Alibaba придбала ChinaVision, компанію з виробництва фільмів і телебачення, перейменувавши її на Alibaba Pictures. Коли процес купівлі зіткнувся з проблемами, Хуан та його дружина, кінозірка Чжао Вей, інвестували близько 400 мільйонів доларів у придбання 9% акцій у колишнього голови ChinaVision.Широко розголошена інвестиція підвищила довіру до новоствореної компанії, частково завдяки відомості Чжао Вей як кінозірки. Однак подружжя здійснило цю покупку за кошти однієї з компаній, що належали Сяо Цзяньхуа.Яскравим доказом того, що Сяо Цзяньхуа був ключовим акціонером однієї з компаній Джека Ма, стала купівля Reorient, гонконзької брокерської контори. До кінця 2015 року Сяо через чотири офшорні компанії та п’яту фірму, що належала Хуану Юлуну, контролював приблизно третину акцій компанії, що зробило його мережу найбільшим акціонером.
Нариси до компаративного аналізу імператорської влади в Візантії та Китаї🟠 Візантійський та китайський імператори. Обоє розглядались як ставленики вищих сил – Помазаник Божий та Син Неба. Легітимність їх правління визначалась здатністю захистити народ – населення їх імперій від лих та загроз.🟠 Диференціація на цивілізацію та варварське оточення. Еліта обох імперій ідентифікувала себе як представників цивілізації, тобто як осередка вищої щодо оточуючих народів культури. Останні розглядались як варвари, оскільки не належали до цієї культури. Однак у Візантії на відміну від Китаю не виникло подібної до сіноцентризму концепції світоустрою, що, можна пояснити інтернаціональним характером християнства.🟠 Етноцентризм. Відсутність явища візантієценризму на відміну від китаєцентризму можна пояснити і географічним розташуванням імперій. Розташована на двох континентах - Євразії та Африці Візантія об’єднувала різноманітні народи та культури і була мультинаціональним утворенням на відмінну від переважно етномонололітного Китаю, з переважним ханьським населенням. 🟠 Релігія. Християнство, а саме православ’я в Візантії та конфуціанство в Китаї виконувало роль державної ідеології та легітимізувало імператорський інститут правління. Однак, в Візантії православ’я мало більше політичних амбіцій та позицій ніж конфуціанство в Піднебесній. Двоголовий орел – символ союзу церкви та світської влади, є яскравим тому свідченням. Зокрема, за часи правління імператора Ісаака I Коміна ( 1057 – 1059) Константинопольський патріарх Михайло Келурарій відкрито в публічній формі кидав виклик владі василевса (за що надалі заплатив життям). В Китаї конфуціанці переважно були чиновниками й підданими Сина Неба. Хоча вони й представляли окремий суспільний прошарок, однак, на відміну від православної церкви, не були представниками окремої інституції, яка стояла б вище над імператором.🟠 Бюрократія. В обох імперіях бюрократичний апарат був централізованим і призначався монархом. Однак, на відміну від Китаю, в Візантії не проводились імператорські іспити.Джерела: Kevin Lygo. The emperors of Byzantium; John King Fairbank. The Cambridge history of China.
Мрія про ханьську невинністьГульдана Салімжан рецензує китайську телевізійну драму «До дива», яка підкорила китайську аудиторію. На її думку, «До дива» безумовно є більш витонченою, ніж попередні покоління «етнічних фільмів», знятих у Китаї. Є певні зусилля, щоб підкреслити казахське життя, музику, мову та досвід жінок у патріархальній родині та суспільстві, і навіть включено тонку, емоційну критику китайського розвитку. Тим не менш, у ширшому контексті масового інтернування та спостереження за мусульманами китайським урядом — серед яких багато казахів — і просування міжетнічних шлюбів у Сіньцзяні, «До дива» передає оманливе послання про те, що ханьське заселення та експлуатація Сіньцзяну були невинною помилкою і що тепер настав час рухатися далі від тієї «історії» до нової глави співіснування ханьців і неханьців. Науковиця підкреслює, що ця ханьська невинність продовжує легітимізувати окупацію та її насильницьку історію в Сіньцзяні. Це підтримують два міфи в шоу: перший — припущення, що традиційні способи життя неминуче зникнуть на шляху до модернізації; другий — що близькість є продуктом зустрічі (хоча й асиметричної) між ханськими та неханьськими суспільствами. В результаті ми бачимо, як ханьці, такі як Венсю та державні культурні продюсери, співчувають змінам у казахських спільнотах, але не виказують провину і одночасно романтизують міжетнічні стосунки, ніби це любовний роман між рівноправними партнерами. Тим не менш, завдяки цьому серіалу в Алтаї процвітає туризм. Кількість бронювань готелів і рейсів подвоїлася, оскільки ханьські міські жителі стікаються туди для зцілення на природі. Гульдана резюмує, що поступово ця земля перетворюється на екотуристичний об'єкт.
Що обговорювали Блінкен та Ван Ї під час зустрічі в Лаосі?Державний секретар США Ентоні Блінкен підтвердив стурбованість Вашингтона діями Пекіна щодо Тайваню та його підтримкою війни Росії в Україні під час зустрічі зі своїм китайським колегою Ван Ї в суботу. Блінкен і Ван погодилися продовжувати прогрес у військових зв'язках своїх країн. Однак сторони не обговорювали переговори про контроль над ядерною зброєю, які Китай припинив на знак протесту проти того, що Вашингтон постачає зброю Тайваню.Під час розмови з Блінкеном про нещодавні «провокаційні» дії Тайваню та Пекіна Ван Ї зазначив, що Тайвань є частиною Китаю і «не був й не буде країною». Тому Пекін буде протидіяти провокаціям з боку сил, які виступають за незалежність Тайваню. Міністр закордонних справ КНР зазначив, що хоча канали зв'язку між Китаєм і Сполученими Штатами відкриті, Вашингтон активізував свої зусилля зі стримування та придушення Пекіна.Блінкен передав Вану, що президент США Джо Байден і віцепрезидент Камала Харріс, вірять у важливість стабільності у відносинах між США та Китаєм і що порядок, заснований на правилах, повинен підтримуватися. Поряд з цим, Блінкен обговорив підтримку Китаєм оборонно-промислової бази Росії та попередив про подальші дії США, якщо Китай не згорне їх.Під час розмови з Ваном Ї Держсекретар обговорив з китайським колегою нещодавню угоду між палестинськими фракціями, укладену за посередництва Пекіну, поставивши під сумнів ефективність цієї угоди для врегулювання запеклого суперництва на Близькому Сході. Блінкен також порушив питання занепокоєності США щодо дотримання прав людини в Гонконзі, Тайвані та Тибеті та наголосив на необхідності більшого прогресу з боку Пекіна у боротьбі з наркотиками.Дата наступної зустрічі між сторонами поки що не призначена.https://www.reuters.com/world/blinken-conveys-concern-wang-over-provocative-actions-taiwan-us-official-says-2024-07-27/
TGLIST.COM.UA
