Шановні колеги, підписники!Дякуємо, що слідкуєте за каналом Української асоціації китаєзнавців (УАК). Нагадуємо, що УАК є громадською організацією, заснованою у 2003 році. Наразі вона об’єднує понад 250 членів. Президентом УАК є д.ф.н., в. о. директора Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України Віктор Кіктенко. До правління УАК входить 18 українських китаєзнавців. Більше про діяльність УАК можна дізнатися на нашому сайті.Цей канал створений для публікації власного контенту: наукових праць, оголошень про важливі події, запрошень до участі в публікаціях і конференціях, а також щоденних новин та міжнародних публікацій, які, на нашу думку, є важливими для тих, хто вивчає Китай або цікавиться ним.Канал є відкритим, перепости вітаються. Канал ведуть члени правління УАК: Віта Голод, Євгенія Гобова, Дмитро Єфремов, Ольга Дроботюк та Олександра Стрижак.У разі зауважень або пропозицій просимо звертатися за адресою:
[email protected].Якщо ви бажаєте підтримати діяльність УАК донатом, реквізити опубліковані на сайті.
ЄС готується до жорсткішої політики щодо Китаю через надлишкові потужностіГрупа великих країн ЄС — Іспанія, Італія, Нідерланди, Франція та Литва — закликає Брюссель до жорсткішої торговельної політики щодо Китаю. Йдеться про відповідь на те, що в Європі дедалі частіше називають “системною та структурною промисловою надлишковістю” КНР.Країни пропонують активніше використовувати захисні торговельні інструменти ЄС: швидші надзвичайні тарифи, ширші захисні заходи, квоти та нові механізми протидії обходу обмежень. На відміну від класичних антидемпінгових розслідувань щодо окремих товарів, новий підхід може бути спрямований на цілі сектори, якщо різке зростання імпорту загрожує європейській промисловості.Окремо обговорюється ідея нового “інструменту стійкості”, який можна було б запускати тоді, коли європейські джерела постачання надмірно концентруються за певним порогом. Це фактично спроба ЄС перейти від реактивної політики до більш системного захисту промислової бази та ланцюгів постачання.
Молоді китайці тікають у держслужбу: рекордна конкуренція за “стабільну” роботуДержавний сектор у Китаї дедалі більше стає головною професійною мрією покоління, яке живе в умовах економічної невизначеності. У 2026 році близько 3,7 млн кандидатів пройшли формальний відбір для участі в національному іспиті на держслужбу, тоді як відкрито було лише приблизно 38 100 вакансій. ‼️Це означає майже 98 претендентів на одне місце — новий рекорд. Для порівняння: у 2023 році співвідношення становило близько 70 до 1, у 2024 — 77 до 1, у 2025 — 86 до 1.Один із показових прикладів — місто Жуйлі 瑞丽 на півдні Китаю, де на одну посаду в державній міграційній службі подалися понад 6400 кандидатів. Це не виняток, а симптом ширшої тенденції: молоді китайці дедалі частіше обирають не приватний сектор, а державну службу, бо шукають передбачуваність, соціальні гарантії та бодай відносну стабільність.Ця тенденція багато говорить про стан китайського ринку праці. Приватний сектор більше не сприймається як простір швидкого кар’єрного зростання, як це було раніше. Уповільнення економіки, криза нерухомості, невпевненість бізнесу, жорстка конкуренція серед випускників і страх перед нестабільною зайнятістю підштовхують молодь до “залізної рисової миски” — роботи в державному секторі. Але парадокс у тому, що сам державний сектор уже не може поглинути таку кількість охочих.
Китай готується розпочати найтриваліший пілотований космічний політКитай готується відправити космонавта в річну місію на свою космічну станцію «Тяньґун», що стане найтривалішим на сьогоднішній день пілотованим космічним польотом країни. Місія «Шеньчжоу-23», запущена з космодрому Цзюцюань, доставить на орбіту трьох космонавтів, серед яких — спеціаліст з корисного навантаження Лі Цзяїн, яка стане першою представницею Гонконгу, що візьме участь у китайській космічній місії.Один член екіпажу залишиться на орбіті на строк до 12 місяців для вивчення впливу тривалих космічних польотів на людський організм, зокрема втрати кісткової маси, опромінення та психологічного стресу. Місія підтримує більш широку мету Китаю — здійснити пілотовану посадку на Місяць до 2030 року та побудувати постійну базу на Місяці до 2035 року.Цей політ є частиною прискореної космічної програми Китаю, в рамках якої вже було виконано кілька місій «Тяньґун» та досягнуто таких важливих етапів, як отримання зразків з зворотного боку Місяця. Він також відбувається на тлі загострення конкуренції зі Сполученими Штатами, які планують здійснити посадку на Місяць у 2028 році.Китай одночасно випробовує нові ракети, космічні апарати та системи посадки на Місяць, проводячи передові біологічні експерименти на орбіті, включаючи дослідження стовбурових клітин. Офіційні особи заявляють, що програма йде за планом, хоча технічні виклики переходу від місій на низькій навколоземній орбіті до дослідження далекого космосу залишаються значними.https://asia.nikkei.com/business/aerospace-defense-industries/china-to-send-astronaut-on-year-long-space-mission
Китайська "економіка дебютів" для світових брендівКитай активно просуває концепцію «економіки дебютів» (首发经济) — політику, покликану заохочувати світові бренди до першочергового виведення своїх продуктів і концепцій саме на китайський ринок. У 2025 році Міністерство фінансів та Міністерство торгівлі запустили дворічну пілотну програму в 50 містах, виділяючи до 400 мільйонів юанів на кожне велике місто для підтримки нових моделей споживання, міжгалузевої співпраці та перших запусків.Мета полягає в тому, щоб перетворити Китай із вторинного ринку впровадження на основний полігон для випробування глобальних інновацій. Бренди, що дебютують у Китаї, можуть скористатися субсидіями, податковою підтримкою та потужною промоцією з боку місцевої влади, тоді як ті, хто приєднається пізніше, ризикують втратити ці переваги.Міста зараз змагаються за залучення «перших магазинів» та флагманських концепцій. Шанхай є лідером цього тренду, де на початку 2026 року відкриється понад 100 перших магазинів, а райони, які їх залучать, отримають фінансові стимули. Ці «перші магазини» дедалі більше зосереджуються на імерсивній, концептуальній роздрібній торгівлі, а не на стандартних форматах магазинів, акцентуючи увагу на досвіді, емоціях та брендингу способу життя.Водночас сфера цифрової роздрібної торгівлі в Китаї зазнає трансформації під впливом комерції на основі штучного інтелекту. Такі платформи, як Qwen від Alibaba, переорієнтовують процес покупок на діалогові системи з використанням віртуальних помічників, де користувачі знаходять і купують товари за допомогою штучного інтелекту замість традиційного пошуку.У сукупності ці зміни позиціонують Китай як висококонкурентний інноваційний хаб, де глобальні бренди проходять випробування під сильним тиском. Запуск продукту спочатку в Китаї зараз забезпечує видимість та підтримку з боку держави, тоді як затримка з виходом на ринок може означати втрату як уваги, так і ринкової переваги.https://jingdaily.com/posts/the-debut-economy-why-global-brands-are-launching-in-china-first
Китай підтримує ілюзію рівноправного партнерства з росієюОчільник Китаю Сі Цзіньпін і путін представили свій нещодавній саміт у Пекіні як символ міцних стратегічних зв’язків, хоча в цих відносинах перевага й надалі залишається за Китаєм. Незважаючи на поліпшення атмосфери між Пекіном і Вашингтоном після зустрічей Сі з президентом США Дональдом Трампом, загальний геополітичний баланс залишається практично незмінним. Китай і Росія, як і раніше, мають спільну мету — протистояти домінуванню США та сприяти створенню багатополярного світового порядку.Росія отримала мало практичної вигоди від потепління відносин між Трампом і Путіним. Вашингтон не тиснув на Україну, щоб вона прийняла умови Москви, тоді як Європа продовжує підтримувати Київ, обмежуючи стратегічну гнучкість Кремля та поглиблюючи його залежність від Китаю. Очікування в Москві та Пекіні, що Трамп поведе США до ізоляціонізму, також були підірвані американськими військовими діями проти Ірану та усуненням венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.Дисбаланс між Росією та Китаєм постійно збільшувався з часу фінансової кризи 2008 року і прискорився після анексії Криму Росією у 2014 році та повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Китай дедалі більше диктує умови співпраці, зокрема затримуючи реалізацію проєкту газопроводу «Сила Сибіру-2». Пекін отримує вигоду від економічної залежності Росії, постачання енергоносіїв за зниженими цінами та політичної узгодженості Москви з регіональними амбіціями Китаю.Проте Китай продовжує подавати це партнерство як рівноправне, частково з метою збереження іміджу Росії як «великої держави» та уникнення невдоволення серед російської еліти. Водночас багато аналітиків дедалі частіше вбачають, що міжнародна система перетворюється на новий двополярний порядок, у якому домінують США та Китай, а Росія, попри свої військові та політичні амбіції, відіграє другорядну роль.https://www.thinkchina.sg/politics/how-china-sustains-illusion-equality-russia
Huawei випередили Nvidia на китайському ринку чіпів для ШІДженсен Хуан визнав, що Nvidia «значною мірою поступилася» китайському ринку чіпів штучного інтелекту Huawei, оскільки експортні обмеження США продовжують змінювати світову напівпровідникову промисловість. Хуан сказав, що повторні американські заходи контролю над експортом передових чіпів значно послабили позиції Nvidia в Китаї, створюючи можливості для швидкого розширення китайських компаній. Ці коментарі прозвучали після того, як Nvidia повідомила про черговий сильний фінансовий квартал, коли дохід зріс на 85% у річному обчисленні до понад 81 мільярда доларів. Компанія також оголосила про масштабну програму викупу акцій та збільшила свої дивіденди, підкреслюючи збереження довіри інвесторів, незважаючи на зростаючий геополітичний тиск. Хуан попередив, що обмеження експорту технологій США може зрештою посилити китайських конкурентів, а не уповільнити їх. Китайські фірми, особливо Huawei, прискорили розробку вітчизняних чіпів штучного інтелекту, оскільки Пекін прагне більшої технологічної самодостатності. Процесори Huawei Ascend AI все частіше розглядаються як альтернатива апаратному забезпеченню Nvidia в Китаї. Незважаючи на невдачі, Хуан сказав, що він все ще вірить, що китайський ринок може зрештою знову відкритися для американських постачальників. Однак, скорочення доступу Nvidia до Китаю підкреслює зростаючий технологічний та економічний розрив між Вашингтоном та Пекіном у світовій гонці штучного інтелекту.https://www.cnbc.com/2026/05/21/nvidia-jensen-huang-china-ai-chip-market-huawei.html
Візит путіна до Китаю спричинив різке падіння акцій "Газпрому"Акції російського газового монополіста «Газпром» стрімко знецінилися на Московській біржі після завершення візиту путіна до Пекіна. Російському диктатору знову не вдалося досягти домовленостей щодо будівництва стратегічного газопроводу «Сила Сибіру-2».Під час торгів акції компанії впали на 3,5% (до 119,06 рубля за штуку), що зробило їх головним антилідером російського ринку. Лише за один день капіталізація холдингу скоротилася на 100 мільярдів рублів, а загальні втрати за час китайського візиту перевищили 120 мільярдів рублів (близько 1,75 мільярда доларів). Цей провал потягнув донизу весь російський фондовий ринок, включаючи нафтові компанії та виробників труб.Попри масштабний склад російської делегації, жоден із 40 підписаних у Пекіні документів не стосувався нафтогазової сфери. Головною причиною фіаско залишається жорсткий ціновий ультиматум Китаю. Пекін вимагає знизити вартість газу до внутрішньоросійського рівня — 50 доларів за тисячу кубометрів. Це у п'ять разів нижче за поточні європейські платежі Китаю і в 8,5 раза менше, ніж ціна «Газпрому» для інших міжнародних клієнтів.Під час переговорів у Пекіні 20 травня Сі Цзіньпін і Володимир Путін узгодили параметри нового газового маршруту «Сила Сибіру-2». Сторони погодили маршрут проєкту, однак питання цін та графіку постачань залишаються відкритими.https://ru.themoscowtimes.com/2026/05/20/aktsii-gazproma-obvalilis-naitogah-vizita-putina-vkitai-a195831
Каллас: Росія, Китай і США хочуть зруйнувати ЄвросоюзРосія, США та Китай зацікавлені в роз'єднаній Європі, заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас."Чому ці держави хочуть зруйнувати Європейський Союз? Тому що разом ми набагато сильніші", - зазначила вона на конференції імені Леннарта Мері в Таллінні. "Вони не люблять Європейський Союз, це абсолютно зрозуміло", - додала Каллас."Але ми маємо зрозуміти, чому вони не люблять ЄС, чому Китай не любить ЄС, чому Росія не любить. Це пов’язано з тим, що якщо ми тримаємося разом, якщо ми діємо спільно, то ми є рівними силами, ми сильні", - підкреслила верховна представниця ЄС.Каллас зазначила, що, "звичайно, простіше" мати справу з окремими країнами, які набагато менші за розміром, ніж з блоком, здатним діяти як рівноправна сила. За її словами, риторика на кшталт "у мене з вами чудові стосунки, але я не люблю Європейський Союз" є частиною стратегії США "розділяй і володарюй".https://amp.dw.com/uk/kallas-rosia-kitaj-i-ssa-hocut-zrujnuvati-evrosouz/a-77192233
Як Китай став економічним рятівником для росіїЗ початку повномасштабної війни проти України у 2022 році Китай став найважливішим економічним партнером Росії. Хоча Москва і Пекін називають свої відносини «партнерством без обмежень», баланс сил дедалі більше схиляється на користь Китаю. Експорт Росії до Китаю — переважно нафта, газ і вугілля за зниженими цінами — різко зріс, забезпечуючи Кремлю життєво необхідні доходи попри західні санкції. З моменту вторгнення Китай закупив російських викопних палив на сотні мільярдів доларів, що допомогло підтримати військову економіку Росії.Натомість Китай замінив багатьох західних постачальників, експортуючи машини, електроніку, транспортні засоби та технології подвійного призначення, які можуть підтримувати військове виробництво. Згідно з повідомленнями, китайські компанії зараз забезпечують більшу частину імпорту технологій до Росії, що підпадають під санкції, включаючи компоненти, необхідні для ракет та дронів. За повідомленнями, Пекін також постачав супутникові знімки та дрони.Санкції також змусили Росію та Китай зменшити залежність від долара США. До кінця 2025 року понад 99% двосторонньої торгівлі здійснювалося в юанях або рублях. Однак ця «дедоларизація» зробила Росію дедалі більш залежною від фінансової системи та політичних пріоритетів Китаю.Аналітики вважають, що вплив Пекіна на Москву продовжуватиме зростати, особливо з огляду на те, що Росія прагне розширити енергетичні трубопроводи до Китаю, зокрема реалізувати відкладений проєкт «Сила Сибіру-2».https://www.dw.com/en/china-russia-economy-trade-sanctions-iran-strait-of-hormuz-technology-oil/a-77193402
TGLIST.COM.UA
