Міністр оборони Китаю не відвідає головний безпековий саміт Азії – Пекін відправить делегацію нижчого рівняМіністр оборони Китаю Дун Цзюнь не візьме участі в цьогорічному Азійському безпековому саміті Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, що відбудеться 29 травня – 2 червня. Про це 29 травня повідомило Міністерство оборони КНР.Замість нього на захід буде направлена делегація Академії національної оборони Народно-визвольної армії Китаю, повідомив речник Міноборони полковник Чжан Сяоган. Причину такого рішення не уточнили. У попередні роки Китай стабільно відправляв на саміт свого міністра оборони.Минулого року під час саміту відбулася зустріч Дуна з тодішнім міністром оборони США Ллойдом Остіном. Водночас восени 2024 року Дун відмовився зустрічатися з очільником Пентагону в Лаосі. Цьогоріч участь у саміті візьме новий глава Міноборони США Піт Гегсет, який у суботу виступить із першою великою промовою щодо політики Вашингтона в Індо-Тихоокеанському регіоні.Попри погіршення військових контактів між США та Китаєм після зміни американської адміністрації, Пекін заявляє, що «відкритий до діалогу на різних рівнях», але закликає Вашингтон «справді поважати ключові інтереси Китаю».Очікується, що Гегсет спробує переконати партнерів у регіоні, що США — надійніший союзник, ніж Китай, з огляду на нарощування китайської військової присутності в Південнокитайському морі, Жовтому морі та Східнокитайському морі, що викликає занепокоєння в Японії, Південній Кореї та на Філіппінах.
Новий Папа молиться за католиків Китаю Папа Римський Лев XIV у своїй першій публічній згадці про Китай закликав до молитви за китайських католиків — питання, що залишається надзвичайно делікатним для Ватикану. Виступаючи у неділю, понтифік пригадав Всесвітній день молитви за Церкву в Китаї, встановлений Папою Бенедиктом XVI.Папа Лев зазначив, що у церквах Китаю та по всьому світу «підносилися молитви як знак турботи й любові до китайських католиків та їхньої єдності з вселенською церквою». Він висловив надію, що ці молитви допоможуть усім вірянам «бути радісними й сильними свідками Євангелія навіть серед випробувань» і сприятимуть миру й злагоді.🔘Відносини між Ватиканом і Китаєм залишаються складними після угоди 2018 року, що дозволила Пекіну брати участь у призначенні єпископів. Попри те, що Папа Франциск заявляв про збереження права вето, критики — особливо серед консервативного крила — вважають, що Ватикан пішов на поступки авторитарному режиму. Деякі випадки односторонніх призначень з боку Китаю без узгодження з Ватиканом загострили напруження, особливо перед обранням Лева XIV. 🔘Нинішньому Папі доведеться вирішити, чи продовжувати діючу угоду, яка мала на меті подолати розкол між підпільною церквою та офіційною. Відносини Ватикану з Китаєм формально перервані з часів приходу комуністів до влади понад 70 років тому, і спроби їх нормалізації лишаються однією з найтонших тем сучасної церковної дипломатії.
Від Тайбея до Окінави? Китай досяг 600 км безпомилкового підводного зв’язку за допомогою звукуКитайські вчені здійснили прорив у сфері підводного зв’язку, досягнувши безпомилкової акустичної передачі даних на відстань 600 км — приблизно стільки становить відстань між Тайбеєм і Окінавою. Цей результат є надзвичайно важливим як для цивільного, так і для військового застосування, де навіть незначні помилки можуть зірвати такі завдання, як активація дронів чи координація атак.Робота, опублікована в травневому номері журналу Acta Acustica, була виконана під керівництвом професора Хе Ченбіна з Північно-Західного політехнічного університету. Дослідники розробили самоналаштовувану систему та новий алгоритм, який перетворює хаотичні траєкторії сигналу у чіткі “акустичні знімки”, що дозволяє коригувати дані з надвисокою точністю.Під час морських випробувань 2021 року на глибині 5 500 метрів система змогла досягти нульового рівня помилок на майже 600 км, використовуючи сигнали QPSK та гідрофонну антенну решітку. Попри успіх, технологія потребує величезної обчислювальної потужності та чутлива до раптових змін у середовищі.Китай продовжує створення глобальної мережі підводного спостереження і зв’язку — зокрема через проєкти “Підводний BeiDou” і “Прозорий океан”. Такі системи можуть надати Пекіну стратегічну перевагу в Індо-тихоокеанському регіоні.
США схвалили китайський знеболювальний, який може зменшити смертність від фентанілуУправління з контролю за якістю харчових продуктів і ліків США (FDA) схвалило Qamzova — перший знеболювальний, розроблений у Китаї, який не є опіоїдом. Цей проривний препарат, створений компанією Delova з міста Нанкін, є ін’єкційним НПЗЗ тривалої дії, що забезпечує до 24 годин знеболення після одного щоденного уколу.Клінічні випробування показали, що Qamzova значно знижує потребу в опіоїдах після операцій, що робить його перспективним засобом у боротьбі з кризою передозувань фентанілом у США. Хоча фахівці зазначають, що потрібні додаткові дослідження довгострокових ефектів, препарат уже продемонстрував високий профіль безпеки, особливо для людей похилого віку та інших пацієнтів із підвищеним ризиком.Затвердження Qamzova відбулося на тлі напружених відносин між США та КНР щодо фентанілу і водночас свідчить про зміну ролі Китаю — від виробника генериків до розробника інноваційних ліків. У клінічних дослідженнях Qamzova знизив використання морфіну майже на 50%, що потенційно може змінити підхід до післяопераційного знеболення без залежності від наркотичних препаратів.
"Угоди щодо корисних копалин як новий дипломатичний інструмент: Україна, Китай, ЄС та США", — відеозаписОнлайн-дискусія, що відбулася 22 травня 2025 року на Українській платформі сучасного Китаю, досліджувала, як стратегічні угоди щодо корисних копалин змінюють світову дипломатію на тлі зміни геополітичних балансів. Експерти з України, Китаю, США та ЄС поділилися своїми поглядами на безпеку ресурсів, динаміку торгівлі та дипломатичну стратегію в умовах міжнародного середовища, що змінюється.Учасники:▫️ Іван Ус — головний консультант, Центр зовнішньої політики, Національний інститут стратегічних досліджень (Україна)▫️ Сюй Ціньдуо — журналіст CGTN, старший науковий співробітник Інституту Пангоал (Китай)▫️ Джим Маллінакс — старший співробітник закордонної служби, дипломатичний співробітник (Сполучені Штати)▫️ Гжегож Стец — керівник Брюссельського офісу, старший аналітик MERICS (Європейський Союз)▫️ Кайзер Куо — співзасновник подкасту Sinica, модераторПитання дискусії:✔️ Як критично важливі корисні копалини стали центральним елементом глобальної дипломатії та стратегій національної безпеки, особливо в контексті відносин між США та Україною, і як цей пріоритет, що розвивається, розглядається з європейської точки зору?✔️ Які ключові відмінності між США, ЄС та Китаєм у їхніх підходах до забезпечення ланцюгів постачання критично важливих корисних копалин, і як ці підходи відображають їхні ширші геополітичні амбіції та стратегічні цінності?✔️ Чи може мінеральна дипломатія слугувати платформою для міжнародної співпраці, чи вона, ймовірніше, посилить глобальну стратегічну конкуренцію?Запрошуємо до переглядуhttps://www.youtube.com/watch?v=rImvl3XPVy8&ab_channel=UkrainianAssociationofSinologists
Китайське науково-дослідне судно «зависає» поблизу підводних кабелів — ЗМІУ квітні 2025 китайське рибогосподарське науково-дослідне судно Song Hang продемонструвало підозрілу поведінку, затримуючись у районах, де пролягають ключові підводні кабелі, що викликало занепокоєння щодо можливого прихованого спостереження. Аналітична морська компанія Windward повідомила, що судно рухалося за сітчастим маршрутом, характерним для картографування або збору розвідувальної інформації, а не для звичайної риболовлі. Китай підозрюють у використанні як військових, так і цивільних суден для досягнення геополітичних і економічних цілей, часто з порушенням міжнародного права. Особливу чутливість викликає інтерес до підводних кабелів, адже через них передається 99% міжконтинентального інтернет-трафіку, і в минулому вже були інциденти з участю китайських суден. Song Hang також отримав зауваження через неточності в реєстраційних документах і привернув увагу Берегової охорони Філіппін під час роботи в морі Сулу.
Малайзія згорнула угоду з Huawei на тлі перевірок з боку США щодо китайського впливу в сфері ШІМалайзія спочатку оголосила про масштабне впровадження серверів штучного інтелекту на базі чипів Ascend від Huawei, заявивши про намір стати першою країною, яка активує цю технологію на національному рівні, але вже наступного дня без пояснень відкликала заяву. Угода також передбачала партнерство з китайською ШІ-компанією DeepSeek і привернула миттєву увагу з боку США, де офіційні особи попередили про геополітичні наслідки зростання глобальної присутності Huawei.Керівник американської ШІ-дипломатії Девід Сакс наголосив, що ситуація демонструє поширення «повного китайського техностека» і підсилює терміновість для США утвердитися як лідера в глобальній інфраструктурі ШІ. Huawei, зі свого боку, заявила, що поки не постачала чипи Ascend до Малайзії, а статус проєкту залишається невизначеним на тлі жорсткішого експортного контролю з боку США.Інцидент підкреслює тонку межу, по якій балансують країни Південно-Східної Азії, намагаючись лавірувати між технологічним суперництвом США та Китаю — особливо з огляду на активізацію ШІ-дипломатії адміністрації Трампа, включно з угодами про постачання чипів у регіони Близького Сходу. Тим часом Малайзія залишається під пильним наглядом через підозри у сприянні нелегальним транзитам мікросхем до Китаю, що ще більше ускладнює її позицію в глобальному напівпровідниковому ландшафті.
Тайвань розслідує заяву громадянина КНР про встановлення прапора Китаю в ТаоюаніБерегова охорона Тайваню розпочала розслідування після того, як громадянин КНР заявив, що перетнув Тайванську протоку на гумовому човні, щоби встановити прапор Китаю на пляжі в тайванському місті Таоюань. Цей інцидент викликав занепокоєння щодо можливих проявів «когнітивної війни» напередодні річниці інавгурації президента Лая Цінде. Хоча відео з моментом встановлення прапора не виявляє слідів монтажу, влада поки не підтвердила, чи справді чоловік прибув з материкового Китаю, чи інсценував подію за допомоги спільників у Тайвані.Берегова охорона переглядає записи камер спостереження та координує дії з іншими установами для встановлення обставин. Зазвичай за несанкціоновані проникнення передбачені відносно м’які покарання, хоча в законодавстві є підстави для суворіших санкцій. Влада також планує модернізувати прибережний моніторинг за допомогою нових інфрачервоних систем і звернеться за додатковим фінансуванням для зміцнення національної безпеки в умовах нетрадиційних загроз.
Китай радіє відступу Трампа щодо тарифівСША і Китай домовилися про 90-денну паузу щодо більшості мит, що в Пекіні сприйняли як перемогу Сі Цзіньпіна та стимул для ослабленої китайської економіки. Жорстка позиція Сі під час торговельної війни — включно з відповідними заходами та націоналістичною риторикою — вважається ефективною і зміцнила його образ сильного лідера. Угода, досягнута в Женеві, передбачає зниження тарифів і зобов’язання щодо подальших переговорів, що тимчасово полегшує становище китайських експортерів і зменшує потребу у масштабному економічному стимулюванні.Деякі китайські коментатори трактували цю паузу як доказ слабкості США та висловлювали похвалу лідерству Сі в захисті національного суверенітету. Втім, навіть попри це полегшення, китайська економіка й далі стикається з серйозними проблемами — низьким рівнем споживчих витрат, дефляцією та кризою в секторі нерухомості. Аналітики застерігають, що в умовах меншого тарифного тиску необхідні економічні реформи можуть бути відкладені.Трамп тим часом заявив, що послаблення мит є перемогою для США, і пригрозив подальшим їх підвищенням, якщо остаточної угоди не буде досягнуто. Експерти зазначають, що обидві країни залишаються обережними, і в майбутньому напруга може посилитися в інших сферах — зокрема, через технологічні обмеження чи тиск, пов’язаний з Тайванем.
Канада, ймовірно, має більше простору для співпраці з Китаєм, якщо напруга з США збережетьсяПісля перемоги Ліберальної партії та нового прем’єра Марка Карні, Оттава отримує можливість переформатувати свою політику щодо Китаю на тлі посилення ізоляціоністського курсу Вашингтона. Аналітики вказують, що ослаблення трансатлантичної координації, викликане політикою Дональда Трампа, дає Канаді більшу свободу для розвитку економічних зв’язків із Пекіном, особливо у сферах, не пов’язаних із високотехнологічною безпекою.Очікується, що Канада намагатиметься зменшити торговельні бар’єри з КНР, уникаючи при цьому конфронтації зі США. Проте ця стратегія несе ризики: економічна взаємозалежність із Китаєм у сферах сировини та технологій може в майбутньому обмежити геополітичну гнучкість Оттави.Більше того, критики попереджають, що прагнення Оттави уникнути жорсткої антикитайської позиції може бути прийняте в Пекіні як сигнал слабкості, що посилить економічний і політичний тиск. У той час як США вимагають жорсткої солідарності в питаннях критичних мінералів, телекомунікацій та безпеки, Канада намагається балансувати — але чи встоїть на цьому канаті без чіткої стратегії?
TGLIST.COM.UA
