Поза біполярністю: чому китайсько-американське суперництво не вписується в модель холодної війниВан Цзіси, видатний китайський вчений-міжнародник, стверджує, що світ не повернувся до біполярного порядку США–Китай, а натомість складається з двох наддержав поряд із багатьма сильними державами, тоді як китайсько-американські відносини формуються структурним протистоянням і зростанням ризиків. Виступаючи на форумі в Гонконзькому університеті, він звернув увагу на внутрішній поворот США за президентства Дональда Трампа, розширення поняття національної безпеки на економічну й технологічну сфери, а також на збереження напруженості довкола Тайваню. Він відкинув твердження про відсутність у Вашингтона цілісної політики щодо Китаю, зазначивши, що остання Стратегія національної безпеки США відображає курс на стримування, попри м’якшу риторику. «У риторичному плані цей документ менш ворожий до Китаю, але по суті, на мою думку, політика США щодо Китаю й надалі залишається політикою стримування», — сказав Ван. Він підкреслив, що неодноразова згадка Тайваню в цій стратегії свідчить про його незмінну стратегічну важливість, і зазначив, що політика США щодо острова залишається послідовною за останніх адміністрацій. Ван також відкинув ідею формування моделі G2 або біполярної структури за зразком Холодної війни, наголосивши, що більшість держав сьогодні дотримуються багатовекторної орієнтації, а глибший глобальний поділ і далі проходить між Глобальною Північчю та Глобальним Півднем. Розмірковуючи про взаємну недовіру, він зазначив, що розбіжності щодо намірів значно складніше подолати, ніж суперечки щодо фактів, і застеріг, що розширення контактів автоматично не веде до зростання довіри. «Чи веде краще розуміння іншої країни до більшої поваги й меншої конкуренції?» — запитав він, відповівши, що зростання обізнаності так само легко може підживлювати суперництво.
‼️Головні новини від УАК‼️8 — 14 грудня 2025 р.🔰 Економіка та торгівля ▫️ Торгівельний профіцит Китаю вперше перевищив $1 трлн та чи є це загрозою світовій економіці ▫️Політика «антиінволюції» стримує інвестиції у виробництво ▫️ Аналіз економічної динаміки КНР у 2025, прогноз зростання економіки та пріоритети на 2026 рік ▫️ Президент Франції погрожує Китаю тарифами ▫️ Відновлення переговорів з ЄС щодо мит на електромобілі🔰 Технології та наука ▫️ Домінування Китаю у критичних технологіях та роботизації▫️ Кожен п’ятий високоцитований дослідник світу тепер працює в Китаї🔰 США — Китай▫️ Президент Трамп послабив експортні обмеження на високопродуктивні чипи ШІ до Китаю▫️ Конгрес США готує законопроєкт про оборону з новими обмеженнями проти Китаю 🔰 Китай та регіональна напруга ▫️Спільне патрулювання РФ та КНР поблизу Японії та загроза «радіолокаційного наведення»▫️Російсько-китайські спільні протиракетні навчання▫️«Когнітивна війна» за Окінаву▫️Ван Ї: статус Тайваню вже «семикратно закріплений» ▫️Китай витісняє РФ у Монголії▫️Російський завод СПГ в Балтиці відправив санкційний газ до Китаю🔰 Китай — Україна▫️ Президент Зеленський заявив, що Китаю невигідне завершення війни🔰 Українське китаєзнавство▫️16 грудня відбудеться вшанування пам'яті видатного українського сходознавця Б.Г. Курца в КНУ ім. Т.Г. Шевченка▫️Академічна співпраця з Тайванем▫️Співпраця КНЛУ та Дипакадемії з Посольством КНР в Україні🔰Світове китаєзнавство▫️Дослідження про китайську допомогу та придушення свободи ЗМІ▫️Новий випуск журналу Global Media and China (Tом 10, Випуск 4, грудень 2025)
🇨🇳 Західний вплив vs. китайський вибір: як трансформувалася академічна думка Сходу? Дослідження Чжана Ціна "On Western Influences and the Transformation of Chinese Academic Thought" кидає виклик спрощеному погляду на модернізацію Китаю. У книзі стверджує, що розвиток знань у сучасному Китаї був не пасивним "поширенням західної науки", а активним процесом культурного обміну, сфокусованим на впровадженні "сучасних наукових дисциплін". Цей підхід підкреслює активну роль китайських вчених, які свідомо обирали та адаптували західні знання.Ключові фактори трансформації:1️⃣ Наукові дисципліни: формування нових дисциплін, а не просто культурна вестернізація.2️⃣ Активний вибір Китаю: трансформація була "впровадженням", що включало активну участь та вибір з боку китайських науковців.3️⃣ Інновації знань: основна увага приділяється інноваціям у середовищі знань (knowledge medium).4️⃣ Технологічний фон: роль матеріального та технологічного забезпечення поширення західного навчання є критичною.Джерело
🚦Китай впроваджує гуманоїдних роботів для регулювання руху на жвавих перехрестях у містахКитайський мегаполіс Ханчжоу, майже 12 млн населення, розпочав пілотний проєкт із впровадження високотехнологічного гуманоїдного робота для управління дорожнім рухом. Це не просто технологічне нововведення, а пряма відповідь на проблему високого трафіку та низької дисципліни на дорогах.Робот Hangxing No. 1 має зріст 1,8 м і працює на жвавому перехресті в районі Біньцзян. Він використовує камери, сенсори та жестову сигналізацію, імітуючи стандартні команди поліцейського (зупинка, рух прямо, очікування) у синхронізації з міською системою світлофорів.Головна функція — моніторинг дотримання правил у реальному часі. Робот виявляє поширені порушення (їзда без шоломів, перетин стоп-лінії, перехід дороги у недозволеному місці) та видає ввічливе, попередньо записане голосове попередження. Система ШІ постійно вдосконалюється: інженери аналізують відео, щоб уточнювати її рішення та зменшувати кількість хибних спрацьовувань (наприклад, помилкова ідентифікація тіней або шумів).Відео
Технологічна перевага Китаю: домінування у критичних технологіяхЗгідно зі звітом Австралійського інституту стратегічної політики (ASPI) 2025 Strategic Technology Tracker, Китай домінує у семи з восьми категорій штучного інтелекту, контролює всі 13 категорій передових матеріалів та виробничих технологій, очолює всі сім категорій оборонних, космічних, транспортних технологій та робототехніки, досягає дев'яти з десяти в енергетиці та екології та контролює п'ять з дев'яти у біотехнології, генетиці та вакцинах.Технологічне лідерство досягається через державну політику, а не через накопичення приватного капіталу. Ключовою відмінністю є так звана "цілісна національна політика" (whole of nation approach), за якої китайський уряд орієнтує усі сегменти суспільства до єдиної мети, управляючи всім інноваційним процесом: від визначення технологічної мети (наприклад, національної самозабезпеченості в робототехніці) до розроблення необхідних прорахунків.Наприклад, на противагу австралійському національному плану розвитку штучного інтелекту, який фінансується з уже виділених $460 млн, китайський уряд прямо інвестував $56 млрд у розвиток ШІ лише у 2025 році.Така стратегія дозволила Китаю монополізувати критичні мінерали та рідкісноземельні елементи, необхідні для сучасних технологій, підвищуючи його геополітичний вплив.
Розшифровка китайського політичного дискурсуМатеріал показує, як під керівництвом Сі Цзіньпіна Китай через КПК вибудовує власну “мову влади” — набір політичних термінів і наративів, що просувають інші, ніж у західній традиції, уявлення про демократію, права людини, свободу та верховенство права.1. Китай не відмовився від термінів “демократія”, “права людини”, “право”, “свобода” тощо, але переформулював їх відповідно до своїх політичних цілей. Ті слова тепер мають інше значення, при якому “стабільність і розвиток” важливіші за індивідуальні політичні свободи.2. Реформи 1980–1990-х, коли до офіційного дискурсу втягувалися “ліберальні” цінності, сьогодні відкотилися назад: під контролем партії, з поверненням до авторитарного централізму й чітким визначенням “червоних ліній”.3. Разом із внутрішнім контролем Китай почав активно просувати свій дискурс за кордоном — через дипломатію, участь у міжнародних організаціях, власні ініціативи, медіа, продакти державних й “партійних” організацій.⁉️Для чого це Китаю? 📎 Щоб збудувати “дискурсну владу” — вплив не лише військово/економічний, але й ідеологічний, здатний змінювати уявлення про міжнародні норми під китайський формат. 📎 Щоб переписати правила глобального управління: просуваючи “мультиполярний світ”, “свої шляхи розвитку”, “спільне для всіх людство” — Китай прагне стати не лише “великим гравцем”, а “нормотворцем”.📎 Щоб легітимізувати власний режим всередині країни — мовою “спільного блага”, “справедливості”, “стабільності”, “зростання”, тоді як “західні” формати демократії/плюралізму знецінюються як “непотрібна нестабільність”.Тобто, те, що Китай переформулює фундаментальні поняття — не просто риторика, а стратегія. Китай прагне змінити глобальні норми зсередини, що створює конкуренцію цінностей та ставить під загрозу їх універсальність.❗️Авторки застерігають, що міжнародний порядок, який базувався на уніфікованих нормах (права, свобода, верховенство права), може змінюватися на більш релятивістський — що означає зниження гарантій, ускладнення механізмів захисту прав, посилення влади держави над індивідом.Джерело
Китай прагне домінувати у високотехнологічних та низькотехнологічних галузяхКитай знаходиться на шляху до досягнення найбільшого профіциту поточного рахунку, який коли-небудь фіксувався будь-якою країною. Goldman Sachs прогнозує, що до 2029 року він досягне 1% світового ВВП, перевищивши показник США наприкінці Другої світової війни. Але на відміну від післявоєнного буму в США, зростання Китаю обумовлене цілеспрямованою політикою, спрямованою на домінування як у високотехнологічних, так і в низькотехнологічних галузях.Економісти стверджують, що Китай відхиляється від типового шляху розвитку: замість переходу від низькодохідних секторів до високодохідних, він розширюється в таких передових галузях, як електромобілі, при цьому зберігаючи надзвичайно велику частку в світовому виробництві продукції, що не вимагає високої кваліфікації. Дослідники Шумітро Чаттерджі та Арвінд Субраманіан стверджують, що Китай зберіг це домінування завдяки скороченню прибутку, автоматизації та політичним викривленням, таким як демпінг і валютне регулювання.Підхід Китаю обмежує можливості бідніших країн до індустріалізації, навіть попри те, що президент Сі Цзіньпін представляє Китай як лідера «Глобального Півдня». Імпорт залишається нижчим за рівні 2021 року, тоді як експорт стрімко зростає, сприяючи рекордному профіциту.Goldman Sachs очікує на сильніше зростання Китаю в майбутньому, зумовлене експортом, але попереджає, що модель Китаю, орієнтована на виробництво, зашкодить іншим економікам, витіснивши їхні галузі. Аналітики кажуть, що для пом'якшення глобальних суперечностей Китай повинен стимулювати внутрішнє споживання та проводити більш збалансовану торговельну політику.https://www.bloomberg.com/news/newsletters/2025-11-29/china-wants-to-dominate-high-and-low-tech-industries-new-economy
У масштабній пожежі в Гонконзі загинули 75 людей. Попередня причина займання - неякісні будівельні матеріалиСмертельна пожежа в суді Ван Фук у Гонконзі в районі Тай По забрала життя 75 людей, включаючи пожежника, та поранила 76 інших. Рятувальні роботи тривають, кілька людей та домашніх тварин все ще евакуйовано, а десятки екстрених викликів не вирішено.Восьмиблоковий житловий комплекс-мікрорайон, вкритий бамбуковими риштуваннями та зеленою сіткою, реконструювався з липня 2024 року. Попереднє розслідування виявило легкозаймистий пінопласт, що покривав вікна ліфтів, та невідповідну зовнішню сітку, що дозволяло полум'ю поширюватися коридорами та вгору по фасадах будівель.Влада розпочала повне кримінальне розслідування. Трьох осіб — двох директорів компанії та консультанта, який брав участь у реконструкції, — було заарештовано за ненавмисне вбивство, нібито використовуючи небезпечні матеріали. Міське антикорупційне агентство також розпочало розслідування проекту ремонту вартістю 330 мільйонів гонконгських доларів. Поліція обшукує офіси керуючої фірми.Генеральний директор Джон Лі наказав провести перевірки всіх житлових комплексів державного житла, які проходять капітальний ремонт, та відвідав поранених мешканців у лікарні. Сі Цзіньпін висловив співчуття та закликав до «всеохопних зусиль» для зменшення кількості жертв.https://www.scmp.com/news/hong-kong/society/article/3334292/44-dead-279-missing-hong-kong-fire-3-arrested-investigation-launched
Хто виступає від імені Європи у відносинах з Китаєм? Гендерний аналіз публічної експертизиНовий аудит, проведений ініціативою Women Insight on China (WiCH), виявляє стійку та системну гендерну нерівність у європейському публічному дискурсі, присвяченому Китаю. Проаналізувавши 268 заходів та 210 епізодів подкастів, організованих 63 європейськими аналітичними центрами в період з жовтня 2024 року по жовтень 2025 року, WiCH виявила, що жінки становили лише 34,7% спікерів, тоді як чоловіки домінували майже у двох третинах усіх виступів. Панелі, до складу яких входили виключно чоловіки, залишалися поширеним явищем: 44,8% заходів були представлені лише чоловіками, а ще 16% включали жінок лише в якості модераторів. Подкасти показали аналогічні погані результати: приблизно 63% гостей і ведучих були чоловіками.Дослідження висвітлює «відсутність середини»: хоча програми з вивчення Китаю в європейських університетах приваблюють багато жінок, набагато менше з них переходять на видимі ролі в аналітичних центрах. Структурні фактори — неформальні мережі, розбіжності в рівні впевненості, залежність від знайомих експертів-чоловіків та швидкий темп роботи в сфері політики — посилюють існуючі дисбаланси. Жінки найчастіше висловлюються, коли вони або їхні установи контролюють платформу; мало хто з них отримує запрошення від інших установ.Різниця в представництві, здається, пов'язана скоріше з організаційною культурою, ніж з географією. Деякі аналітичні центри постійно демонструють низькі результати, і WiCH планує безпосередньо залучити їх до роботи, надаючи рекомендації. Ініціатива стверджує, що поліпшення гендерного балансу посилює політичну дискусію, а практичні кроки — бази даних експертів, зобов'язання щодо відмови від чоловічих комітетів та залучення жінок на початку кар'єри — можуть розширити європейську експертизу щодо Китаю та забезпечити формування громадської думки про Китай з урахуванням різних точок зору.https://chinaobservers.eu/where-have-all-the-china-girls-gone/
Китайського вченого виключили з російської інженерної академіїҐо Вей, головний науковець провідного військово-морського науково-дослідного інституту Китаю, був відсторонений від посади іноземного академіка Російської інженерної академії в рамках поліцейського розслідування щодо ймовірного академічного шахрайства. Пекінський офіс академії заявив, що переглядає матеріали, подані Ґо Веєм для його обрання на початку цього року, і тимчасово видалив його профіль зі свого вебсайту. Російська академія оприлюднить свої висновки після перевірки.Ґо потрапив під пильну увагу інтернет-спільноти після того, як з'явилися звинувачення у фальсифікації його академічних досягнень, а також непідтверджені повідомлення про те, що він може мати лише диплом середньої школи. 18 листопада Університет науки і технологій Цзянсу, установа, тісно пов'язана з розвитком військово-морського флоту Китаю, підтвердив, що Ґо перебуває під слідством, розірвав з ним контракт і повідомив про цю справу в поліцію.Ґо заявляв про свою багату міжнародну академічну кар'єру, включаючи навчання в Сіаньському університеті Цзяотун, Університеті Вуллонгонга та Університеті Кюсю, а також інженерну роботу в Німеччині для Sany Group. Він також представляв себе як члена престижних наукових організацій та редакційних колегій, хоча багато деталей залишаються неперевіреними.Російська інженерна академія, заснована в 1991 році, налічує 1350 членів, серед яких близько 50 китайських академіків, і спеціалізується на машинобудуванні, суднобудуванні та підводних системах. Імовірне шахрайство Ґо викликало питання щодо стандартів перевірки та дослідницького середовища в Китаї.https://www.scmp.com/news/china/science/article/3333973/russian-academy-breaks-chinas-top-naval-institute-chief-scientist-under-probe
TGLIST.COM.UA
