Небезпечна ілюзія «тихої дипломатії» з КитаємМайлз Юй, колишній радник державного секретаря США Майка Помпео з питань Китаю, у своїй новій колонці для The Washington Times критикує поширене у Вашингтоні переконання, що найскладніші питання у відносинах із Пекіном потрібно вирішувати за зачиненими дверима.На його думку, так звана «тиха дипломатія» рідко змінює поведінку китайського керівництва. Натомість закритість переговорів дозволяє Пекіну затягувати час, уникати публічної відповідальності та подавати зміст домовленостей різним аудиторіям у вигідний для себе спосіб.Як один із прикладів Юй згадує зобов’язання, взяті Китаєм під час вступу до СОТ. Пекін обіцяв відкриття ринку, прозорість, захист інтелектуальної власності та дотримання міжнародних правил. Проте, на думку автора, багато із цих обіцянок так і не були повністю виконані.Юй наголошує на принциповій відмінності політичних систем: у демократіях дипломатія підлягає парламентському, медійному та суспільному контролю, тоді як у Китаї зовнішньополітичні рішення ухвалює вузьке партійне керівництво, яке не зобов’язане публічно пояснювати свої дії.Автор хотів підкреслити, що сам факт діалогу ще не є дипломатичним досягненням. Переговори з Китаєм повинні супроводжуватися чіткими умовами, механізмами перевірки, прозорістю та реальними наслідками за невиконання домовленостей.Це жорстка позиція представника американської школи "яструбів".