Як Німеччина зближується з Китаєм на прикладі політики міністерки економіки ФРН Катерини РайхеПід час візиту до Гуанчжоу Райхе відвідала китайську компанію у сфері повітряної мобільності EHang та виступила за поглиблення економічних зв’язків, приділяючи менше уваги політичній критиці чи стратегічним ризикам. Німецькі компанії залишаються глибоко інтегрованими в китайські виробничі мережі: такі корпорації, як BASF і Zeiss, а також численні постачальники середнього бізнесу, продовжують розширювати або підтримувати значні операції в Китаї.Попередня стратегія de-risking мала обмежений успіх, оскільки багато критично важливих ланцюгів постачання досі значною мірою залежать від Китаю. Представники бізнесу, які супроводжували Райхе, навели численні приклади залежності від китайської сировини, проміжних товарів та виробничих компонентів, включаючи рідкісноземельні метали, фармацевтичну продукцію та промислові комплектуючі.Водночас Китай системно реалізує власну версію політики зниження ризиків. Через довгострокове промислове планування та п’ятирічні плани Пекін прагне усунути залежність від іноземних постачальників у стратегічних секторах, одночасно заохочуючи іноземні компанії локалізувати свою діяльність відповідно до принципу «У Китаї для Китаю» (In China for China). Компанії, які хочуть залишатися конкурентоспроможними на китайському ринку, дедалі частіше переносять до Китаю дослідницькі центри, виробництво та ланцюги постачання.Тим часом розбіжності всередині Європи наростають. Франція, Італія та Іспанія виступають за посилення торговельного захисту від Китаю, тоді як Німеччина загалом віддає перевагу вибірковим запобіжним заходам, а не широким обмеженням. Підхід Райхе базується на принципі взаємності та передбачає залучення китайських інвестицій до Німеччини.Німецька влада й надалі блокує або обмежує участь китайських компаній у чутливих секторах, таких як телекомунікації та критична енергетична інфраструктура, посилаючись на міркування безпеки. Прикладами є обмеження ролі Huawei у телекомунікаційних мережах та занепокоєння щодо участі китайських компаній у вітроенергетичній інфраструктурі.Проте зростання китайських інвестицій може створити нові залежності. Китайські інвестори дедалі частіше купують німецькі компанії, які опинилися у складному фінансовому становищі. У деяких випадках виникають побоювання, що технології, інтелектуальна власність та промислові активи зрештою можуть бути перенесені до Китаю, що потенційно послабить промислову базу Німеччини.