Продовжуємо огляд вітчизняних наукових здобутків, опублікованих на сторінках журналу “Східний Світ”У статті О. В. Гальчук, доктора філософських наук, професора Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та В. О. Максимець, кандидата філософських наук, здійснено глибокий аналіз прози сучасної китайської письменниці Цань Сюе крізь призму феміністичної критики та теорії травми. Дослідниці розглядають її твори як зразок “жіночого письма”, в якому авторка осмислює буття жінки як травматичний досвід, зумовлений існуванням у світі, побудованому за чоловічими законами.Мала проза Цань Сюе, зокрема збірка “Шрами” (“痕”), інтерпретується як художнє дослідження жіночої екзистенції, де травма стає формою самопізнання. Героїні її творів переживають розрив із соціальними ролями — жінки у шлюбі, матері, “Іншої” чи жінки в чоловічому світі митця. У текстах “Жінка з ногами ніби рибальська сіть”, “Анонім”, “Лихвар” авторки виявляють мотиви втрати, самотності, підпорядкованості та прагнення до ідентичності, що втілюються у фантасмагоричних образах, де реальне поєднується з ірреальним.Таким чином, у працях українських дослідниць поетика “жіночих шрамів” у Цань Сюе постає як метафора травматичного досвіду й водночас — як шлях до самоствердження, що розкриває нові можливості для осмислення сучасного китайського жіночого дискурсу.