​​Володимир Козак. Ваффен-оберштурмфюрер, командир 4-ї роти 29-го полку дивізії Ваффен СС «Галичина». Нагороджений Залізним хрестом II класу (1 серпня 1944 р. за відвагу в боях під Бродами) та Залізним хрестом I класу (у квітні 1945 р. за  бої в районі замку Гляйхенберг 9 квітня 1945), також мав (Infanterie Sturmabzeichen) Штурмовий знак (піхотний), (Verwundetenabzeichen in silber) 2-го ступеня та «За поранення».В дивізії існував «Jagdzug» - винищувальний розвідувальний загін, що складався на 70% з українців Східної України (колишні бійці РККА).Ця група розвідки діяла окремо і мала окреме підпорядкування.Відомим вояком групи був відважний чотовий Стасенко з Києва. Сотник Володимир Козак з ним неодноразово виходив на герці до більшовицьких окопів. Стрільці казали, що “кулі їх не чіпляються”. Але під час одного з таких боїв Стасенко загинув. Козак, незважаючи на шалений вогонь, виніс його тіло з бою. Стрільці стали свідками небаченої сцени – їхній командир гірко ридав над тілом свого товариша. Тоді всі відчули, які глибокі у нього почуття вояцької дружби.