Canal Полум'я наших душ - @UkrainianMilitaryHonor - №3051
Під час Другої світової радянське командування і ставка вирішили формувати кавалерійські так звані "козацькі" частини в складі РККА, намагаючись таким чином зіграти на традиціях і патріотизмі тих залишків козаків які лишилися на Кубані і Доні після репресій та Голодомору. Викликано це було в першу чергу тим, що всі козаки поголовно з приходом німців приєднувалися до боротьби з більшовизмом і переходили на сторону німців Одягши в козацькі строї лапотніків Ванюшек їх нарекли "казаками".Це перегукується з аналогією до подій початку війни на Донбасі, коли в ЛДНР різний зброд мародерів і бандитів етнічних лапотніків як місцевих так і росіян гастролерів одягли папахи та кубанки взявши ім'я козаків. Але від того вони ж ними не стали. Бо півень скільки завгодно може кричати, що він орел але всеодно ним ніколи не стане. Тому слід відрізняти півнів та орлів, і не слід ображати тих справжніх козаків останніх лицарів прив'язуючи до них той ряжений сброд який не має ні кровного ні духовного стосунку.Але повернемося до "казачьих" формувань РККА. Нижче приведу дуже красномовний спогад ветерана 15-го козацького кавалерійського корпусу СС фон Панвіца військового старшини Миколи Назаренка про бої з цими "казачьими" корпусами Красної армії. Коротко про Назаренка, в 1942 році зі своїм загоном з донців і кубанців він приєднався до Вермахту де діяв в складі 1-ї Танкової армії фон Клейста, учасник Битви за Сталінград. В 43-му році його загін став основою кадрів 1-ї Козацької дивізії Вермахту під командуванням Гельмута фон Панвіца. Після капітуляції Рейху пощастило уникнути видачі його британцями до рук совєтів. Доживав в США.«Лупили мы этих "казаков", как чертей, и в Ростове и за Доном, в наступлении к Грозному, в Сальских степях и Ставропольщине. На последней доставали мы своей казачьей дланью также и тех таких же "казаков", которым удалось туда выскочить после "бани" под станицей Кущевской, заданной там их такому же 17-му "Кубанскому казачьему" кавкорпусу генерала Кириченко, переименованному в награду за своё поражение в 4-й гвардейский "Кубанский Казачий" корпус.В боях с частями этих "казачьих" корпусов, так же как и в рейдах в районы их расположения, мы набирали уймы пленных, а потому могли воочию убедиться в том, что они только по форме одежды были "казачьими" и в массе состояли из пришлых на казачьи земли, получивших от Москвы в собственность пепелища истреблённых, раскулаченных или сосланных на погибель наших родных братьев.Коренных казаков в этих корпусах - "Донском" генерала Селиванова и "Кубанском" генерала Кириченко - было лишь "кот наплакал", и они при каждой возможности перебегали в наши казачьи отряды. При этом, конечно, бывали и неудачи, за которые они платились жизнями, будучи расстреливаемыми в показательном порядке перед строем для соответствующего устрашения всего его состава. Об одном из таких случаев и свидетельствует сквозь зубы в своей книге "Кавказские записки" майор НКВД В. Закруткин, всемерно старающийся выдать в ней за казаков вышеупомянутый пришлый элемент».P.S. На фото Микола Назаренко в Хорватії, 1944 р.
533
25-07-11 17:26