Корпоративне врядування в Україні

НКЦПФР затвердила та оприлюднила для обговорення проєкт рішення «Щодо порядку виплати акціонерним товариством дивідендів»Відповідно до частини п’ятої статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства» публічне акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на організованому ринку капіталів, та банк у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України. Акціонерні товариства, інші, ніж зазначені в абзаці першому, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів.Проєктом нормативно-правового акта передбачається встановлення послідовності дій акціонерного товариства, професійних учасників депозитарної системи України, депозитаріїв-кореспондентів, номінальних утримувачів з виплати акціонерним товариством дивідендів, порядок та строки перерахування дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів в залежності від обрання акціонерним товариством способу виплати дивідендів: через депозитарну систему України чи виплата безпосередньо акціонерам; встановлюються особливості виплати дивідендів власникам, рахунки у цінних паперах яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством.✅Пропозиції та зауваження до Проєкту надсилати поштою на адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30 (департамент методології регулювання професійних учасників ринку цінних паперів) до 07 березня 2023 року (10 робочих днів з дати офіційного оприлюднення).👉Деталі та проекти документів за посиланням: https://www.nssmc.gov.ua/document/?id=13336097

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроект, що не допускає до керівництва та управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу (куди входять банки та інші фінансові установи) громадян рф або тих, хто підтримує збройну агресію проти України.Про це зазначається у законопроекті № 8008 від 7 вересня 2022 року. Метою проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» є забезпечення захисту економічних та внутрішніх інтересів національної безпеки України, територіальної цілісності, а саме захисту фінансової системи України від загроз, що виникають внаслідок агресії російської федерації в Україні, зокрема, шляхом недопущення до керівництва та управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які є громадянами держави, яка здійснює збройну агресії проти України, та/або підтримують збройну агресію проти України.📌Законопроект передбачає:недопущення до керівництва та управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які є громадянами держави, яка здійснює збройну агресії проти України, та/або підтримують збройну агресію проти України.👉Посилання на картку законопроекта: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40434

Сьогодні відбувся чудовий захід від АПУ, Прожарка Закону України "Про акціонерні товариства". Формат надав можливість зазірнути у деталі під нестандартним кутом. Кілька інсайтів:-👉протягом місяця очікується нова редакція Положення про розкриття інформації (2826);- ⚡️з 01 січня 2023 року закінчується діючий порядок наявності кодексів корпоративного управління компаній. Із набуттям чинності Закону всі компанії мають визначитися та офіційно оприлюднити інформацію про дотримання кодексу корпоративного управління Національного або іншого, розробленого галузевою асоціацією. На сьогодні діє єдиний кодекс корпоративного управління затверджений рішенням НКЦПФР №118 від 12.03.2022. -👉Головою Лічильної комісії в АТ, може бути виключно корпоративний секретар, якщо це АТ має таку посаду;-👉обов'язки акціонерів можуть бути встановлені тільки (!) законом, статут або внутрішне положення не може містити додаткові зобов'язання для акціонерів;- 👉право Загальних зборів звільнити Наглядову раду не може бути обмежене.

🎯 Новий ЗУ «Про акціонерні товариства» набирає чинності з 01 січня 2023 року і товариствам надається один рік на перехідний період. 💬 Максим Лібанов, Член НКЦПФР, взяв участь у семінарі, який організувала ПАКУ, та детально розповів про нові вимоги закону.📢 «З точки зору приведення діяльності акціонерних товариств до норм нового законодавства, то тут не так багато суттєвих змін, порівняно з наразі діючим законом. Більшість норм чинного законодавства знайшли своє відображення і в новій редакції. Всі новели закону, зокрема, рада директорів, комітети, електронні збори, корпоративний секретар, тощо - це скоріш додаткові опції для АТ. Тож вони можуть повноцінно функціонувати та не зазнати кардинальних змін в своїй в діяльності від цього закону», - зауважив пан Лібанов. ☝🏻Член Комісії вважає, що обсяг обов’язкових змін для акціонерних товариств досить невеликий. Тому не повинно виникати проблемних моментів в практичній площині і час, який законодавець заклав для перехідного періоду, є достатнім.

Запрошуємо 27.09.2022р. на міжнародний ОНЛАЙН-Форум CORPORATE GOVERNANCE IN THE DIGITAL WORLD – 2022.На вас чекає унікальна програма, Спікери міжнародного рівня і тільки experience-кейси & результативна практика!Вже сьогодні онлайн участь у форумі підтвердили фахівці у сфері Corporate Governance з України, Латвії, Узбекистану, Киргизстану та Вірменії. Також очікуються учасники з Казахстану, Молдови та інших країн!Традиційно учасники форуму це – топ-менеджери, Незалежні Директори та Члени Рад Директорів, Директори з корпоративного управління та Корпоративні секретарі, Корпоративні юристи та Юридичні компанії, що практикують у сфері корпоративного права.Додаткові бонуси за підсумками заходу:• 15+ доповідей із реальними кейсами Corporate Governance.• 8+ годин корисного контенту та професійних рекомендацій колег та Експертів.• 100% практичного досвіду та можливість прямого діалогу та обміну думками зі Спікерами.• Матеріали доповідей та доступ до трансляції заходу на +2 тижні після завершення Форуму!• Професійне зростання та іменний Сертифікат учасника Форуму!Ознайомитись із програмою та умовами участі прямо зараз на сайті наших колег за посиланням нижче:https://bit.ly/3Uh2B94

Змінено порядок розкриття інформації емітентами цінних паперівНКЦПФР схвалила чергове рішення щодо розкриття регульованої інформації емітентами цінних паперів під час дії воєнного стану в України. Документ також визначає строки розкриття особливої інформації та прийнятий у зв’язку з набранням чинності новим законодавством.📌На період війни регулятор звільнив емітентів від обов’язку розкривати регульовану інформацію відповідно до законодавства та нормативно-правових актів Комісії.👉Строки розкриття особливою інформації уточнюються через набрання чинності Законом, який визначає умови діяльності фінансового сектору у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, а саме:⁃ особлива інформація про факти, що виникли протягом дії воєнного стану до набрання чинності Закону, розкривається протягом 60 календарних днів з дня набрання ним чинності;⁃ особлива інформація про факти, що виникли після набрання чинності Закону до набрання чинності рішення Комісії №1159, розкривається протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності Закону;⁃ особлива інформація про факти, що виникли після набрання чинності рішення Комісії №1159, розкривається в строки, формі та порядку відповідно до вимог рішення №2826.Рішення НКПФР №1159 набирає чинності з дня його опублікування на офіційному вебсайті НКЦПФР -13.09.2022

https://finance.liga.net/ua/ekonomika/opinion/kakoe-razvitie-rynka-kapitala-ne-vremya-naprotiv-eto-shans-na-vosstanovlenie-posle-voynyТри найвагоміші новели законопроєкту №24931. Гнучкість у разі вибору управлінської структури. Підприємства зможуть обирати найбільш ефективну для себе структуру управління: дворівневу з наглядовою радою або однорівневу з радою директорів. 2. Дистанційні акціонерні збори. Для проведення загальних зборів не треба буде обов’язкова присутність акціонерів – всі питання можна буде вирішити дистанційно шляхом електронного голосування в спеціальній системі. Це набуває особливого значення в умовах війни та ускладненої через це логістики. 3. Посилення відповідальності директорів. Законопроєкт розширює можливості акціонерів застосувати санкції до посадових осіб акціонерного товариства за хибні управлінські рішення та збитки. Це той пункт, по якому Україна мала найнижчі показники в останньому рейтингу Doing Business по складовій "Захист прав міноритарних акціонерів".