Fuente
Україна без тортур | Права людини VS Місця несвободи | Закон VS Справедливість | УБТ News | Віталій Хведчук, заступник директора Департаменту з питань реалізації ...
29 Vistas/Alcance
2026-09-30 15:57
Mensaje №466
Віталій Хведчук, заступник директора Департаменту з питань реалізації НПМ, повідомив, що під час 122 відвідувань місць несвободи, підпорядкованих Міністерству юстиції, у 2025–2026 роках моніторингові групи фіксували роботу у важких і шкідливих умовах, семиденну зайнятість, оплату нижчу за мінімальну, неоплачувану та незадокументовану працю, нічні й понаднормові роботи, а також розрахунок продуктами, чаєм або цигарками.
Особливу увагу він звернув на виробничі травми, відсутність засобів захисту та спроби приховати нещасні випадки. За його словами, праця в установах має сприйматися не як спосіб отримання прибутку, а передусім як інструмент ресоціалізації, набуття професійних навичок і підготовки людини до життя після звільнення.
Тетяна Панасенко, експертка ГО «Україна без тортур», наголосила на особливій ролі конфіденційного спілкування із засудженими під час відвідувань НПМ. Часто люди не знають, скільки годин повинні працювати, як нараховується їхня заробітна плата, які відрахування здійснюються, чи формується страховий стаж і куди звертатися у разі порушення.
Тому необхідні не формальні інформаційні стенди, а зрозумілі пам’ятки, копії всіх документів на руках у працівника, системний доступ до безоплатної правничої допомоги, безпечні й незалежні механізми подання скарг та навчання персоналу установ. Ключовим залишається питання реальної відповідальності: доки порушення не матимуть наслідків для винних, ситуація не змінюватиметься.
Позицію Держпраці представила Олена Коновалова. За даними станом на 1 липня 2026 року, з 60,6% залучених до праці засуджених укладено трудові договори, з 39,4% — цивільно-правові. Водночас у деяких установах використовують виключно цивільно-правові договори, навіть коли фактичні відносини мають усі ознаки трудових. Вона також закликала розглядати проблему комплексно: разом з оформленням договорів перевіряти навчання з охорони праці, стан обладнання, шкідливі фактори, атестацію робочих місць та проведення медичних оглядів.
Олександр Федорук, заступник начальника відділу огляду за додержанням законів при виконання кримінальних покарань і пробацій Офісу Генерального прокурора, наголосив на низькій результативності кримінально-правового реагування та складнощах зі збиранням доказів. У 2020–2025 роках за порушення законодавства про працю й охорону праці було зареєстровано 159 кримінальних проваджень, однак до суду направлено лише сім обвинувальних актів щодо восьми осіб. Він закликав відповідальні органи пропонувати конкретні рішення, адже одні й ті самі проблеми обговорюються вже багато років.
Під час дискусії також прозвучали додаткові практичні пропозиції:
▪️ забезпечити кожному засудженому доступ до інформації про відпрацьований час, заробітну плату, утримання, сплату ЄСВ і страховий стаж;
▪️ надати доступ до особистого електронного кабінету Пенсійного фонду України;
▪️ використовувати державні та муніципальні замовлення для створення стабільних оплачуваних робочих місць і набуття професійних навичок;
▪️ документувати втрату роботи та доходу внаслідок російської агресії, щоб люди в місцях несвободи також могли скористатися міжнародним компенсаційним механізмом;
▪️ чітко розмежувати трудові та цивільно-правові відносини й визначити відповідальність за охорону праці;
▪️ перевіряти не лише факт реагування на порушення, а й те, чи відновлено право людини та чи припинилася незаконна практика.
Особливу увагу він звернув на виробничі травми, відсутність засобів захисту та спроби приховати нещасні випадки. За його словами, праця в установах має сприйматися не як спосіб отримання прибутку, а передусім як інструмент ресоціалізації, набуття професійних навичок і підготовки людини до життя після звільнення.
Тетяна Панасенко, експертка ГО «Україна без тортур», наголосила на особливій ролі конфіденційного спілкування із засудженими під час відвідувань НПМ. Часто люди не знають, скільки годин повинні працювати, як нараховується їхня заробітна плата, які відрахування здійснюються, чи формується страховий стаж і куди звертатися у разі порушення.
Тому необхідні не формальні інформаційні стенди, а зрозумілі пам’ятки, копії всіх документів на руках у працівника, системний доступ до безоплатної правничої допомоги, безпечні й незалежні механізми подання скарг та навчання персоналу установ. Ключовим залишається питання реальної відповідальності: доки порушення не матимуть наслідків для винних, ситуація не змінюватиметься.
Позицію Держпраці представила Олена Коновалова. За даними станом на 1 липня 2026 року, з 60,6% залучених до праці засуджених укладено трудові договори, з 39,4% — цивільно-правові. Водночас у деяких установах використовують виключно цивільно-правові договори, навіть коли фактичні відносини мають усі ознаки трудових. Вона також закликала розглядати проблему комплексно: разом з оформленням договорів перевіряти навчання з охорони праці, стан обладнання, шкідливі фактори, атестацію робочих місць та проведення медичних оглядів.
Олександр Федорук, заступник начальника відділу огляду за додержанням законів при виконання кримінальних покарань і пробацій Офісу Генерального прокурора, наголосив на низькій результативності кримінально-правового реагування та складнощах зі збиранням доказів. У 2020–2025 роках за порушення законодавства про працю й охорону праці було зареєстровано 159 кримінальних проваджень, однак до суду направлено лише сім обвинувальних актів щодо восьми осіб. Він закликав відповідальні органи пропонувати конкретні рішення, адже одні й ті самі проблеми обговорюються вже багато років.
Під час дискусії також прозвучали додаткові практичні пропозиції:
▪️ забезпечити кожному засудженому доступ до інформації про відпрацьований час, заробітну плату, утримання, сплату ЄСВ і страховий стаж;
▪️ надати доступ до особистого електронного кабінету Пенсійного фонду України;
▪️ використовувати державні та муніципальні замовлення для створення стабільних оплачуваних робочих місць і набуття професійних навичок;
▪️ документувати втрату роботи та доходу внаслідок російської агресії, щоб люди в місцях несвободи також могли скористатися міжнародним компенсаційним механізмом;
▪️ чітко розмежувати трудові та цивільно-правові відносини й визначити відповідальність за охорону праці;
▪️ перевіряти не лише факт реагування на порушення, а й те, чи відновлено право людини та чи припинилася незаконна практика.