Наказ Головнокомандувача ЗСУ від 30 квітня 2026 року вводить обов’язкову ротацію військових на передовій.Встановлено граничний термін перебування — не більше 2 місяців на «нулі». Після цього підрозділ має бути замінений, а сама ротація — проведена не пізніше ніж протягом наступного місяця.Це правильне і давно назріле рішення. Але є нюанси, які неочевидні для тих, хто не всередині процесу.Ще з весни 2015 року, коли фронт АТО стабілізувався, я багато часу проводив у зоні бойових дій. До 2018 року двічі об’їхав передові підрозділи по всій лінії зіткнення. І вже тоді звертав увагу: під час ротацій ми несемо непропорційно високі втрати.Чому так?Ротація — це не «приїхали-змінилися». Це складна тактично-логістична операція.Змінити підрозділ на передовій значно важче, ніж здається.Об’єктивні фактори:Противник майже завжди знає про ротацію і намагається вдарити саме в момент заходу або виходу підрозділів — коли вони максимально вразливі.Новому підрозділу потрібен час на адаптацію: зайняти позиції, пристріляти сектори, налагодити спостереження, побут, медицину, постачання.Суб’єктивні фактори:Дуже часто «старий» підрозділ намагається піти якнайшвидше, не проводячи повноцінної передачі позицій.Найнебезпечніше — відсутність або формальність карт локального мінування. Неодноразово стикався з тим що командири просто не в курсі де хлопці наставили міни...Специфіка повномасштабної війни:— значно вища загроза ураження на марші, ніж у часи АТО— хронічний дефіцит резервів— велика кількість ділянок із постійними активними бойовими діями на яких ротація стає складнійшою та небезпечнішою у разиЯкщо просто зараз декларативно і без наалежної підготовки запустити масову ротацію, доведеться тимчасово зменшувати щільність військ на лінії бойового зіткнення — інколи в 1,5–2 рази. І це теж ризик.Що потрібно робити:Відпрацювати чіткий протокол передачі позицій. Такий, що не розмиває відповідальність, а навпаки — її фіксує і підвищує безпеку.Від заходу «розвідників» нового підрозділу до підписання акту приймання-передачі та видання наказу.Провести навчання для командирів і штабів (рота–батальйон–бригада) з реального відпрацювання ротації, саме як окремого типу бойових дій, включно з командно-штабними тренуваннями.Запустити ротацію як пілотний проєкт у вибраних підрозділах — і лише після цього масштабувати на всю лінію фронту.Якщо цього не зробити, а просто “виконувати наказ”:— зростуть втрати— противник отримає додаткові можливості для просування— посилиться «війна відповідальностей» у штабах, де рішення будуть формулюватися максимально розмито, щоб ніхто не ніс персональної відповідальностіАле якщо зробити все грамотно — отримаємо інший результат:підвищення ефективності підрозділів і зниження соціальної напруги серед військових.Я готовий долучитися до впровадження сучасної, продуманої системи ротації — з виїздом на ЛБЗ. Є досвід, розуміння і практичне бачення.Сподіваюся, що це буде почуто.Олександр Сурков.