Промова 19 січня 2022 року, яка переросла у втрату території і мільйони біженців, яка положила в домовини сотні тисяч ні в чому не винних українців. Промова, яка кожного дня 4 роки відбивається дзвонами за кожним загиблим захисником. "А в чому, власне, новина? Хіба це не реальність уже 8 років? Хіба вторгнення почалось не у 2014? Хіба загроза масштабної війни з’явилась тільки зараз? Ці ризики існують не один день. І вони не стали більшими. Більшим став ажіотаж навколо них. І зараз активно нападають не на нашу землю, а на ваші нерви. Щоб у вас було постійне відчуття тривоги. Всім нашим громадянам, особливо похилого віку, потрібно це зрозуміти. Видихнути. Заспокоїтись. Не бігти по гречку і сірники.Що робити вам? Тільки одне. Зберігати спокій, холодну голову, впевненість у своїх силах, у свої армії, у нашій Україні. Не накручувати самих себе, на все реагувати мудро, а не емоційно! Не думати тривожно і постійно "Що ж буде завтра, що ж буде в майбутньому". А знати. Розповідаю.22 січня ми відзначимо День Соборності України.Відкриємо Запорізький міст. За рік – збудуємо найбільшу трасу в Україні від Ужгорода до Луганська. Будемо будувати дороги, мости, школи, стадіони, вагони, літаки і танки. Вакцинуємо переважну більшість населення. В квітні - відзначимо Великдень. В травні як завжди – сонце, вихідні, шашлики, і звісно – День Перемоги. А далі літо. Ми будемо здавати ЗНО, вступати до університетів, планувати відпустку, копати городи, одружуватись і гуляти весілля. А далі осінь. Де сподіваюсь – ми будемо вболівати за нашу збірну на Чемпіонаті світу з футболу в Катарі. А далі зима. І будемо готуватись до новорічних свят. Як завжди, 31 грудня усією родиною зберемось за столом. І я впевнений, що у новорічному зверненні скажу: "Дорогі українці! Ну я ж говорив? Ми молодці!"Ми не панікували. Не піддавались на провокації. Ми були спокійними, сильними і зустрічаємо наступний Новий рік. Без паніки. Без страху. Сподіваюсь – без вірусів. І щиро вірю – без війни. Слава Україні!"Ярослав Лісевич.