Сьогодні вмерла Фаріон. Була вбита.Існує думка, що вона була агентом фсб. Я так не вважаю, але можу помилятись. Отже, виходити буду з того, що знаю.Я завжди негативно відносився до неї. Для неї суцільно вторинні речі, питання форми, а не вмісту, займали перше місце. Вишиванка важливіша, за колір шкіри. Українська мова важливіша за пряму дію в імʼя України. Особливо я памʼятаю її вислів, про небажання їхати вчити українській мові дітей у Макіївку. Це ж Донбасс, а не теплична Галичина.Проте, були й плюси. Я повністю погоджувався з її боротьбою проти суржика та англіцизмів. Це дійсно спотворення мови і тут вона мала рацію. Але, але, але. Вона не була ворогом нашої національної ідеї. Навіть після висловів щодо бійців Азову та 3ошб, важко її назвати ворогом. Кулю в голову заслуговують набагато більше виблядків за набагато гірші справи, ніж вона. Для багатьох людей вона була просто місцевою божевільною. А тепер, її смерть надасть їй статусу героїні національної боротьби. Якою вона не була. Вона просто трохи пришелепкувата захисниця української мови. Що зазвичай не є поганим.Хто ж її убив? Вважаю, замовлення росіян. Тепер, на фоні конфліктів, які розпалюють боти в інтернеті, знову буде спроба ділити українців за мовною ознакою. А я нагадую вам, що міжрегіональна ворожнеча - це злочин. Навідміну від міжрасової, яка є благо.Не ведіться на вкиди. Не розпалюйте ворожнечу всередені нації. Памʼятайте хто ворог. Хоч, крім росіян, в тилу ворогів теж вистачає, це ніколи не стосується мовного питання. Ці підораси космополіти. Для наших внутрішніх ворогів мова - це нічого не значуща формальна ознака, яку вони змінять, якщо зміниться конʼюнктура. В них немає істинної національної ідентичності. Їх турбують грощі.Слава Нації.