UNUS CONTRA OMNES | До нас із заходу дійшов дибільний і кумедний тренд. В основному стосує...

До нас із заходу дійшов дибільний і кумедний тренд. В основному стосується жінок. Суть його в тому, якщо коротко, щоб плакати на камеру по будь-якому приводу. От що маю сказати.Десь я читав, що японці називають європейців «емоційними егзгібіціоністами», маючи на увазі, очевидно, жагу сучасних білих людей до демонстрації своїх емоцій. Раніше у всіх культурах було зрозуміло, що чим більше ти здатен керувати емоційним станом - тим більше ти чоловік, і тим більше в тобі божественне має перевагу на звірячим. Не скидати сліз, не демонструвати страх, не проявляти жалість, лише холодно робити вірні речі.Пройшли часи, в моді зʼявились психотерапії та культ жертви. Євреї почали нити за свій вигаданий лохокост, ліво-ліберали почали нити про бідних біженців, фемки почали нити про пригноблення, лгбт про несправедливість і все в тому дусі. Але тут я звертаю увагу не на їх «боротьбу» за преференції, а саме на ниття. Вони жаліються на камерах, в ЗМІ, соц-мережах, всюди. Поступово західна людина почала вбачати у спасінні жертви головну мету свого життя. Далі все менше уваги приділялося суті проблем та біографіям «жертв», був потрібен лише статус та емоційне забарвлення. Постраждалий тепер на пʼєдесталі, а головний ворог - умовний «володар», «привілейований», «маскулінний», наш улюблений гетеросексуальний білий чоловік.І ось ми тут, у світі, де інстаграм переповнений ниючими жінками, яких кинули, чоловіками - фанатами аніме, і нечисленної кількості інших жертв усіх різновидів, які вимагають допомогу, бо вони постраждалі. Ці персонажі вважають, що ти зобовʼязаний перед ними на тій підставі, що в них трапилась біда, ба більше, що вони себе погано відчувають! Буквально, це ж усюди, в інтервʼю та інших інтернетах: «що ти відчув у той момент?». Усьому світу байдуже, що ти відчуваєш. Світ цікавиться тим, що ти здійснюєш і тільки цим. Ніколи не приймайте статус жертви, а завжди долайте. Ніколи не просіть, а завжди беріть і вимагайте. Не виправдовуйтесь і не вибачайтесь, лише корегуйте поведінку, робіть висновки, йдіть далі. На цій землі істинно красивим є подвиги, здоровʼя, сила та інтелект; але ніколи не хворобливість, преклоніння та демонстрація свого «внутрішнього світу», який в ту ж мить виявляє себе як неіснуючий насправді.Як казав Ніцше: «я не даю милостиню, я ще не настільки бідний».