UNUS CONTRA OMNES | Мабуть, правильніше буде вважати початком російсько-української війни ...

Мабуть, правильніше буде вважати початком російсько-української війни окупацію Криму. Але формально, військові дії були заявлені саме 14-го квітня 2014. І насправді це була ціла епоха, як ми тепер можемо її назвати, «першої фази».У 2014 ми були дуже молодими. Я бачив підорів на камазах, що тільки заїжджали в Донецьк кількістю у декілька відділень на район міста. Вішали свої прапори, «захоплювали» адмін.будівлі. У лапках, тому що бій їм давали лише набагато пізніше. Я памʼятаю референдуми. У моєму місті це було декілька бабок, що сиділи на лавці біля школи та буквально на колінках заповнювали голоси, де можна було голосувати за друга та не мати паспорта. Вперше ми близько бачили зброю, техніку та навіть чули перші вибухи.В цей період ми всі ще мали багато контактів «по ту сторону». Ще робили вигляд що це все лише політика та нам нема чого ділити. Але змінювалось все дуже стрімко. Блок-пости сєпарів, на яких жодна потвора навіть на російській не розмовляла, бо то була або хачіна з гір, або вузькоока тварина з тайги. Тоді я вперше познайомився із такими мовленевими типами, як суржик та кацапський акцент.Регіон почав ділитись, люди почали «обирати» ідентичність. Хтось мріяв «кримським сценарієм», хтось, як ще зелений я, вважали, що це скоро закінчиться, адже війни уявити було неможливо. І потім, саме тоді, я вперше відчув, що те, що довкола відбувається мене дуже сильно і напряму стосується. Що починається час тектоничних змін і моя доля - бути на вістрі цих подій. В силу віку я занадто довго вагався, а отже потрапив до АТО пізніше першої гарячої фази.Але я хочу згадати сьогодні не хронологію подій, не Турчинова з Порошенком, не Гіркіна з Губарєвим. Ні. Хочу згадати шарм часу. Це європейські камуфляжі із мотузками знизу різних штибів, що були або б/у, або «пальоні». Це бандани та тєльники, це пікапи із червоно-чорними прапорами в салоні та стара броньована техніка (схоже на сучасність, але не зовсім). Це перші сучасні пісні про війну та націоналісти у телевізорі, це перший спалах української нації загалом. «Ми» тоді вже викарбовувались, але «вони» ще не боялись і не ховались.Це було АТО. Часи, коли здавалось, що все ще можна зупинити та повернути «як було». (Дарма здавалось). Це був реванш дикого поля. Це перші націоналістичні добробати. Це початок справжнього життя.Прикріплю пісню, що, я гадаю, найкраще описує вайб тих часів і багато хто згадає те саме, що памʼятаю я. Слава Нації!