МОНограм

📣 Як упроваджувати уроки енергоефективності в школі?Запрошуємо вчителів 4–11 класів на серію вебінарів, присвячених інтеграції теми енергоефективності в навчальний процес 🧑‍🏫Навчання організовано в межах проєкту «Уроки енергоефективності», який має на меті сформувати в учнів культуру свідомого й ощадливого використання енергоресурсів.На вебінарах ви дізнаєтеся:🔹Як інтегрувати енергоефективність у навчальні програми (це не передбачатиме створення додаткового навантаження. Навпаки, учителі отримають матеріали, які актуалізують уже наявні теми)🔹Які практичні інструменти застосовувати: методичні рекомендації, інтерактивні практичні заняття, сценарії для позаурочних заходів. 🔹Відповіді на ваші запитання:)💻 Вебінари триватимуть з 6 до 27 травня в Zoom. А також транслюватимуться на YouTube-каналі МОН🔗 Графік проведення та форми для реєстрації — за посиланням«Уроки енергоефективності» — частина ширшої ініціативи впровадження теми зеленої енергетики в освіту в межах проєкту LEARN.  Проєкт реалізується у співпраці Міністерства освіти і науки України спільно зі Всеукраїнською благодійною організацією «Інститут місцевого розвитку» за підтримки Світового банку.

Як почуваються студенти та викладачі закладів вищої освіти? Більшість викладачів ЗВО відчувають середній або високий рівень професійного вигорання, а значна частина студентів скаржиться на виснаження. Такими є результати опитування, проведеного ініціативою «Ти як?» у 29 закладах вищої освіти за підтримки Міністерства освіти і науки України.  🗣️ У дослідженні взяли участь 1409 викладачів і 2295 студентів, які поділилися психоемоційним станом у межах проєкту «Спільнота університетів "Ти як?"». Ініціатива  реалізується в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — проєкту першої леді Олени Зеленської.А що саме відчувають студенти та викладачі — на слайдах вище ⬆️Заклади вищої освіти мають бути простором підтримки, де всі учасники освітнього процесу можуть почуватися комфортно й отримувати психологічну допомогу. МОН наразі реалізує власний пріоритетний проєкт у межах «Ти як?» та сприяє інтеграції компонента ментального здоров’я в освіті на всіх рівнях.💻 За результатами опитування, низький рівень професійного вигорання мають 42% викладачів. У 45% респондентів він середній — саме ця частина опитаних потребує психосоціальної підтримки, щоб  запобігти поглибленню проблеми. А кожен десятий студент (11,9%) живе в умовах значного стресу, ще понад дві третини (67,1%) відчувають середній рівень стресу.  Ключові результати — на інфографіці. Повна версія опитування на платформі «Ти як?» за посиланнямСупровід розроблення та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської — здійснює Координаційний центр з психічного здоров’я за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. 

🏫 Який вигляд матимуть класи, з яких не хочеться йти додому?Освіта — це не лише про знання, а й про середовище. Третій рік поспіль Міністерство освіти і науки України спільно з Big City Lab працює над його оновленням: створюємо школи й профтехи, у яких простір — це місце для досліджень та взаємодії. Де кожна кімната — про можливості, комфорт та натхнення. Де хочеться залишатися трохи довше, ніж треба.Наш новий проєкт — про те, як облаштовувати простори Нової української школи: кабінети та лабораторії хімії, фізики, біології, географії, математики та лабораторії STEM 🧪Це непросте завдання, бо якісний освітній простір народжується на перетині п’яти принципів:1️⃣ Функціональність — простір відповідає освітнім програмам і завданням2️⃣ Ергономічність —  зручність, безбар’єрність та комфорт3️⃣ Естетика — красиві рішення незалежно від бюджету на втілення4️⃣ Практичність — обладнання та матеріали витривалі і довговічні5️⃣ Доступність — усе легко знайти і закупити в будь-яку українську школу🎯 Знайти рішення, що врахує та збалансує ці вимоги, — справжній виклик. Але здається, в нас вийшло. І ми готові показати, який вигляд матимуть оновлені класи та лабораторії природничої галузі в Новій українській школі.І що важливо — ці рішення скоро будуть втілені в життя.  Адже уряд виділив субвенції, завдяки яким уже в новому навчальному році школи отримають сучасні лабораторії та профільні кабінети. Детальніше про програму підтримки шкіл шукайте на сторінці МОН.Коли ми уявляємо школу майбутнього, бачимо не футуристичні технології, а простір, де кожен і кожна почувається на своєму місці. І ми щасливі робити такі школи реальністю 😍

Безпечні освітні простори, інтерактивні та сучасні лабораторії, майстерні, STEM-класи по всій країні — такими мають бути українські заклади освіти в новому навчальному році.17 квітня Міністерство освіти і науки України презентувало нові підходи до облаштування освітніх просторів у школах і профтехах. Продовжуємо разом із регіонами формувати безпечне освітнє середовище та оновлювати освітню інфраструктуру. Чому це важливо сьогодні?📊 Потреба у спеціалістах із природничої, технологічної та математичної освітніх галузей уже зростає, проте лише 11% старшокласників обирають математичний профіль, а природничі — ще менше. У сільських громадах розрив іще більший: наприклад, на філологічному  профілі вчаться понад 40% учнів. Одна з причин —  брак обладнання та умов для STEM-навчання, тож школи навіть не пропонують різні профілі.👩‍🔬 Модернізація освітніх просторів, оновлення змісту освіти, реформа природничої, математичної й технологічної освітніх галузей — це ключ до економічного розвитку країни вже зараз. Адже саме ці знання згодом перетворяться в інженерні рішення, медичні прориви, ІТ-продукти та нову інфраструктуру. Що робимо у 2025 році?✔️ Понад 100 шкіл у різних областях отримають еталонні освітні простори — з фізики, хімії, біології, географії, математики, STEM.✔️ 499,4 млн грн — уряд виділив на облаштування навчальних просторів у закладах, які будуть надавати профільну освіту з 2027/2028 навчального року.✔️ 500 млн грн — уряд виділив на облаштування навчальних кабінетів природничої, математичної та технологічної освітніх галузей у ліцеях-амбасадорах реформи старшої школи (10 клас).✔️ До 18 квітня громади подають заявки на облаштування кабінетів, далі — відбір та старт закупівель і ремонтів.Очікуємо, що перші 100 просторів відкриють у новому навчальному році.

📄 Сьогодні — важливий крок для реформи профосвіти: за результатами розгляду в першому читанні Верховна Рада взяла за основу проєкт Закону України «Про професійну освіту» (№ 13107-д).«За» проголосували 264 депутати. Нагадаємо, що змінить цей законопроєкт:1️⃣ Фінансова й кадрова автономія. Заклади освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства. Така форма дає можливість самостійно управляти коштами, затверджувати штатні розписи та відходити від тарифної сітки. Заклади освіти будуть отримувати кошти від своїх засновників за послуги з підготовки фахівців, а не за кошторисом, тож розподіл грошей між закладами стане більш ринковим і конкурентним. 2️⃣ Впливові наглядові ради. Наглядові ради стануть реальним органом управління закладу освіти — як у бізнесі. Вони проводитимуть конкурс на посаду директора закладу, оцінюватимуть його роботу, затверджуватимуть стратегію та фінансовий план. До складу наглядової ради увійдуть роботодавці, які співпрацюють із закладом, тож бізнес отримає реальний вплив.3️⃣ Гранти на дуальну освіту. Запускаємо новий механізм фінансування дуальної освіти, щоб люди могли отримувати гранти від держави чи місцевої влади на навчання на базі підприємств — як це працює в ЄС. Щоб популяризувати поєднання роботи з навчанням, створюємо «студентський трудовий договір». 4️⃣ Нові підходи до формування змісту освіти. Міністерство більше не буде затверджувати стандарти освіти для кожної професії. Заклади розроблятимуть освітні програми разом із бізнесом, а змінювати та затверджувати їх буде наглядова рада. Переходимо на кредитно-модульну систему, щоб простіше зараховувати результати навчання, зокрема здобуті неформально або під час переходу до іншого закладу.5️⃣ Менше бюрократії. Заклади отримають спрощену систему ліцензування, зникне важкий бюрократичний процес атестації закладів профосвіти. Замість складних процедур — фокус на партнерства, оновлення освітніх програм та участь у міжнародних проєктах. 6️⃣ Зміна бренду професійної освіти. Замість «ПТУ», «ВПУ» та інших застарілих абревіатур, залишаємо професійні коледжі та навчальні центри. Учні стають студентами, слухачами або курсантами. І також можуть мати академічну відпустку. Наступний етап — підготовка законопроєкту до другого читання з урахуванням отриманих пропозицій та розроблення підзаконних актів. Робота триває.

МОН спільно з МВС і Укрзалізниця нагадують підліткам, їхнім батькам та освітянам: 🚨Зачепінг — гра, яка вбиває. Не варто ризикувати життям заради лайків!Підлітки продовжують ризикувати життям, чіпляючись за потяги заради відео в соцмережах. Але такі «розваги» дедалі частіше закінчуються трагедією: смертю або каліцтвом — через падіння з рухомого складу чи ураження електрострумом. Лише торік унаслідок порушення правил поведінки на залізниці, зокрема через зачепінг, травмувалися 28 дітей, а 9 — загинули. Чому зачепінг небезпечний?⚡ Електрострум: 27 000 В — смертельно навіть без дотику.🌀 Падіння з висоти: різкі рухи потяга можуть стати фатальними.🚆 Різке гальмування: зачепер втрачає рівновагу і випадає з потяга.⚠ Затягування під колеса: один невдалий рух — і шансів вижити майже немає.Окрім загрози життю, зачепінг — це ще й правопорушення. Батьків можуть оштрафувати, а в разі аварійної ситуації — можлива й кримінальна відповідальність.Що можуть зробити батьки та освітяни?✅ Говорити з дітьми мовою фактів — зачепінг убиває.✅ Обговорювати реальні історії — новини про трагедії мають стати уроком.✅ Стежити за активністю в соцмережах: які відео дивиться ваша дитина?✅ Пропонувати безпечні альтернативи: спорт, паркур, мотокрос тощо.📌 Транслюйте дітям: жодне відео не варте життя та здоров'я! Не ризикуйте собою заради лайків!

Що варто знати освітянам і батькам про навчання дітей з РАС? Кожна дитина — унікальна. І кожна заслуговує на підтримку в навчанні. Коли школа стає інклюзивною, виграють усі. Діти з особливими освітніми потребами отримують рівні можливості для реалізації потенціалу. Учителі – вдосконалюють педагогічну майстерність. Однокласники — розвивають емоційний інтелект, вчаться співпрацювати та розуміти принципи різноманітності людини.Діти з розладом аутистичного спектра (РАС) можуть мати труднощі у спілкуванні, адаптації та сенсорному сприйнятті, але це не означає, що вони не здатні ефективно навчатися.Разом із клінічною психологинею та дитячою нейропсихологинею Альоною Заболотною обговорили, як батьки та освітяни можуть допомогти дітям з РАС адаптуватися до навчання у школі. Що допоможе дитині адаптуватися? 🔹 Передбачувана рутина та чіткі правила 🔹 Візуальні підказки та підтримка комунікації 🔹 Сенсорні зони для зменшення перевантаження 🔹 Співпраця батьків, учителів та корекційних спеціалістівЯк це реалізувати на практиці?Дізнайтеся більше — за посиланням

🚨Російські спецслужби намагаються вербувати українських дітей. Ворог використовує соціальні мережі й месенджери, щоб маніпулювати підлітками, пропонуючи їм «легкий заробіток». Завдання можуть починатися начебто з невинних — наприклад, розклеювання листівок, — але згодом переростати в серйозні злочини.Разом із Міністерством внутрішніх справ України ми зібрали рекомендації — як батькам і освітянам розпізнати вербування дитини й запобігти порушенню закону? 📌На що звернути увагу:➡️ У дитини з’явилися дорогі речі, гаджети або кошти, походження яких вона не може пояснити. ➡️ Дитина проводить багато часу в Telegram, має нових підозрілих знайомих.➡️ Змінилася поведінка: дитина стала замкнутою, уникає розмов, раптово зацікавилася військовою тематикою і говорить про «швидкий заробіток».📌 Як діяти дорослим:➡️ Формуйте довірливі стосунки з дитиною з раннього віку.➡️ Говоріть із нею про правила безпеки в інтернеті.➡️ Навчайте не спілкуватися з незнайомцями.➡️ Поясніть, що «легкі гроші» можуть мати серйозні наслідки.➡️ Підвищуйте рівень медіаграмотності та правової свідомості дітей.➡️ Розкажіть дитині, що з будь-якою кризовою ситуацією вона може звернутися до інспектора СОБ (Служби освітньої безпеки). Присутність таких офіцерів у закладах освіти — це гарантія безпеки дітей.❗У разі отримання підозрілих повідомлень в соціальних мережах та месенджерах (особливо в Telegram-каналах) — негайно телефонувати 102, 112 або сповіщати ➡️ кіберполіцію#безпечнашкола #школаофлайн

Безбар’єрні укриття в закладах освіти – це не виняток, а новий стандарт безпеки для українських дітейСьогодні для здобувачів освіти на всіх рівнях важливо не лише вчитися, а й бути в безпеці. Міністерство освіти і науки України продовжує створювати безбар’єрні укриття в закладах освіти. Заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко завітав на Київщину, де після руйнувань, спричинених війною, відбудова дитячих садків стала одним із пріоритетів. У трьох громадах після деокупації створюють сучасні безбар’єрні простори, де кожна дитина — незалежно від її потреб — має можливість перебувати у комфортних та захищених умовах під час повітряної тривоги.Що робить ці укриття доступними для всіх?🔹Плавний і широкий вхід без порогів дає змогу дітям легко потрапити в укриття на кріслах колісних. 🔹У закладах облаштовані ліфти та підйомники для безпечного спуску дітей та дорослих з інвалідністю.🔹Тактильні елементи та контрастні позначки для дітей із порушенням зору допомагають орієнтуватися у просторі.🔹Укриття обладнані місцями для відпочинку, розвивальними іграми та іншими ресурсами, щоб діти почувалися спокійно й комфортно .Завдяки підтримці міжнародних партнерів та ініціативі держави такі укриття вже стають стандартом у відбудові дитячих садочків. Дякуємо! Освітня безбарʼєрність реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору в Україні за ініціативою першої леді Олени Зеленської.

📢 П’ятий у світі Музей математики відкрито в Україні!Музей математики «Кубоїд» — це унікальний інтерактивний простір, що допоможе подолати освітні втрати, зробить математику захопливою та доступною для всіх. Він об’єднує 6 тематичних зон із цікавими експериментами, 4 навчальні простори для школярів і педагогів та 120 інтерактивних експонатів з усього світу!📊 Чому це важливо для української освіти? Війна та системні проблеми у вивченні математики значно вплинули на рівень знань учнів: 🔢 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики (PISA–2022). 📉 132,5 — середній бал НМТ–2024 з математики, що є найнижчим серед обов’язкових предметів. 🧑‍🏫 Лише 36% учителів математики змогли підтвердити свої знання під час сертифікації.🎓 Що пропонує музей? Окрім експозицій, тут працюватимуть спеціальні освітні програми для дітей та педагогів, які будуть доступними як очно, так і онлайн.🔗 Детальніше про музей та дату його відкриття — за посиланнямНад створенням цього простору розпочали роботу ще у 2021 році на виконання указу Президента, яким 2020/2021 навчальний рік було оголошено Роком математичної освіти. Завдяки підтримці міжнародних партнерів, роботу вдалося продовжити навіть під час повномасштабного вторгнення.Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.