🇺🇦 Досвід, який болитьНещодавно ми збирали матеріали для дисертації про українців у Шотландії, і хочу публічно поділитися неприємним досвідом, який, на жаль, виявився дуже показовим.Оскільки для дослідження потрібно було охопити велику кількість опитаних, матеріали та прохання взяти участь у дослідженні були розміщені у популярних пабліках і телеграм-каналах українців у Шотландії, зокрема у спільноті «Українці в Глазго» та інших подібних групах.Однак у частині цих спільнот адміністратори поводилися агресивно, часто російською мовою, і відмовили у розміщенні оголошення, навіть після надання всіх офіційних документів і пояснень, що це — академічне дослідження для університету.При цьому варто зазначити, що це адміністратори великих спільнот, які формують загальне враження про українців за кордоном та впливають на образ нашої діаспори в очах інших.У нашому ж досвіді довелося зафіксувати перешкоди у зборі даних саме зі сторони російськомовних українців, які виявляли непідтримку, агресію або відверту байдужість до україномовних ініціатив.У той самий час у цих групах щодня з’являється сумнівна реклама, російськомовні повідомлення й помітна зневага до україномовних користувачів.❓Питання до вас:Чи ви також зустрічалися з проявами ігнорування, цензури або дискримінації через українську мову чи національну позицію у наших місцевих групах чи організаціях?📩 Якщо маєте подібний досвід або історію — напишіть на пошту [email protected] або в особисті повідомлення.Це важливо, щоб підняти тему продовження дії мовного та ідентичнісного пригнічення й розпочати викорінення радянщини та зросійщення свідомості, яке, на жаль, навіть за кордоном проявляється у байдужості або агресивній непідтримці українців одне одного.⸻📝 P.S. Дана публікація має виключно особисто-дослідницьку мету та може стати підґрунтям для подальшого академічного вивчення внутрішніх соціокультурних процесів серед українців за кордоном. 🇺🇦