Чому не вийшло в Ігоря Костюка?

Я думаю, тут є відразу декілька складових.

Перша — невідповідність тренерського профілю складу команди. Костюк — тренер, який найкраще працює з молодими футболістами. Він повинен був гнути свою лінію та довести, що його робота в U-19 була недаремною. Але до першої команди перейшов лише Матвій Пономаренко. Водночас склад киян переважно формувався з досвідчених футболістів, які вже багато де пограли. Для такої команди Костюк, очевидно, був не найкращою кандидатурою.

Друга складова — авторитет. Ігор Володимирович так і не зміг здобути достатнього авторитету серед футболістів і створити сприятливу атмосферу всередині команди. Усі ми сьогодні чули, як Андрій Ярмоленко після матчу з Поліссям говорив про неправильне розташування гравців та інші тактичні моменти. Для більшості футболістів Динамо Костюк так і не став тренером, за якого вони були готові битися і якому могли б довіряти на 100%.

Третій момент — відсутність самостійності. Ігор Володимирович так і не став повноцінною самостійною тренерською одиницею. Було надто багато впливів ззовні, надто багато різних людей мали можливість впливати на кадрові рішення та інші процеси. Тренер — це харизма, тренер — це особистість. Якщо ти не ухвалюєш самостійно кадрових та інших принципових рішень, то, зрештою, нічого не вийде.

Четверта складова — комунікація. Дуже важливо, щоб тренер мав хороші стосунки з журналістами. Пам’ятаю, коли йшов із життя покійний Мірча Луческу, попри всі суперечності та його багаторічну роботу в Шахтарі, дуже багато людей дякували йому за роботу та бажали всього найкращого.

Коли Костюк очолив Динамо, його ставлення до журналістів, м’яко кажучи, змінилося не в кращу сторону. І, як наслідок, зараз особливо ніхто не шкодує через його відхід і не поспішає висловлювати йому підтримку.

П’ята складова — тренерський штаб. Потрібно було сформувати сучасний тренерський штаб, який по-іншому дивиться на футбол, використовує новітні підходи та здатний розвивати команду відповідно до вимог сучасного футболу. Це не має бути просто компанія друзів чи колишніх футболістів, із якими комфортно працювати.

Шоста складова — історія зі Славою Суркісом.

Історія з тим, як зі Слави Суркіса намагалися зробити основного воротаря Динамо, показує, як не потрібно діяти в подібних ситуаціях. Головне завдання тренерського штабу — підготувати футболіста до рівня першої команди, а не просто поставити його у ворота.

Не можна робити основним воротарем молодого футболіста, який поки що не готовий до такого рівня ні фізично, ні ментально, ні психологічно. Загравання із власниками вилізло боком.