Є обʼєктивні та субʼєктивні причини не виходу на ЧС. У нас великі проблеми із вихованням футболісті. Перехід у дорослий футбол залишається великою проблемою. Дуже мало дійсно якісних талантів. Клуби не розуміють, як розвивати молодих гравців та не вміють вчасно продавати за приземленні гроші. Найбагатший клуб країни робить ставку на іноземців. Як наслідок, у старті виходить не готовий Тимчик. Якому просто не має альтернативи. У нас просто бракує гравців. Про конкуренцію та вибір потрібно тільки мріяти. Дивлячись на молодіжну та юнацькі збірні України- в найближчі роки ситуація кадрово краще не стане. У нас ж така українська традиція - чекати самого дна. Збірна України не мала шансів проти Швеції. Ми не були готові, ні тактично, ні морально, ні кадрово. Після Євро 2024 було зрозуміло, що Ребров нічого більше не може дати збірній. Далі було тільки підтвердження. Я вважаю, що УАФ мав йти у ва-банк та міняти Реброва восени, або на початку 2026 року. Тільки зміна тренера могла вивести нас на ЧС. Просто не потрібно було закривати очі на проблеми. Якось воно буде, чи удача допоможе -так зараз не дієво. Я сподіваюся, що зараз в УАФ оберуть саме тренера для збірних, а не знову клубу. Бо це проблема куди більше за національну команду. В юнацьких збірних також є клубні тренери, які, які на рівні збірних мають аналогічні проблеми, які мав Ребров з нац командою. На це дивитися потрібно тверезо, а не шукати виправдання та чекати, що воно якось буде.