Сьогодні Україна дає молодим гравця набагато більше можливостей, ніж Європа.Бажання там просидіти 5 років, щоб претендувати на громадянство, потім може вилізти боком у плані кар'єри. У Європі - конкуренція, високий рівень. А сьогоднішній рівень футболу в Україні дозволяє в юному віці грати на рівні професіоналів.У нас 2007 рік мав шикарних воротарів за іменами. Олександр Петренко був основним у Баєрі Ю-19. Ілля Волошин перейшов до Реала та зараз час від часу грає за Ю-19 в Юнацькій Лізі УЄФА( у 2 матчах пропустив 5 голів). Але найкращі воротарі цього року грають в Україні. Назар Домчак став першим номером Карпат, дебютував за молодіжну збірну України та став одним із головних відкриттів першої частини сезону. Денис Марченко минулої весни лщпросто увірвався у професійний футбол. Якби не травма, то був би основним у Оболоні без шансів( пивовари дуже багато втратили через помилки воротарів).2008-й рік: Єгор Крапивін Еспаньйол( трансфермаркет дає нуль матчів за сезон). Кирило Хадосевич Вольфсбург( 4 матчі за Ю-19), Ігор Костенко Бенфіка( я не маю статистики, але не дуже віриться що вона позитивна), Федір Ткаченко Бетіс( також не має статистики). За іменами клубів виглядає все топ, але кожен вже почав явно пробуксовувати не маючи навіть 18 років. Ніяких сумнівів у мене не має, що найкращі воротарі 2008 року - Ростислав Баглай із Шахтаря та Єгор Клименко із Руха, які стабільно грають за Ю-19 своїх команд. Клименко вже дебютував за Рух минулого сезону за Пономарьова( проти ЛБ) та матиме шанси конкурувати із Геретою весною. Баглай - найталановитіший серед всіх молодих воротарів Шахтаря та вже сьогодні третій номер після Різника та Фесюна.Талант умовного Хадосевича чи Костенка на рівні Домчака чи Марченка. Тільки ті, хто залишився в Україні розвиваються, йдуть вперед, а ті хто у Європі - ні. І ця відстань із кожним сезоном стає все більше.