Тростянецька міська рада | Зі сльозами на очах згадували Сергія його вчителі: перша вчителька Люб...

Зі сльозами на очах згадували Сергія його вчителі: перша вчителька Любов Сивідова, завідувачка Солдатської філії ліцею №3 Світлана Ганцева, колишня класна керівниця Ольга Отрохова. Вони розповідали про дитинство Сергія Краснікова, про його мрії про краще майбуття, про майбутні досягнення у спорті… Про мрії, яким не дано було збутися…З прощальною промовою виступив побратим Героя, представник Хорунжої служби 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», який промовив:«Сергій Красніков прийшов до нашого підрозділу зовсім дитиною, але він став справжнім чоловіком. Його пам’ять буде вшанована достойно, він навіки залишиться воїном нашої бригади, але у Небесному війську. Сергій на цій війні захищав Любов – любов до родини, до свого села, любов до своєї країни. Він прагнув кращого для нас усіх, і сам став кращим, одним з найкращих та найдостойніших синів України, котрі не вагаючись став на захист своєї Держави».Побратими прочитали біля могили Молитву Українського Націоналіста, якою Азовці проводжають в останню путь всіх своїх побратимів і вручили матері Героя прапор своєї частини.Приїхали, щоби вшанувати пам’ять Сергія Краснікова, і мама та бабуся його побратима, Дениса Дубровіна, який загинув разом з Сергієм. Матері стояли обійнявшись біля могили: мама що вже поховала сина і мама, що прощається зі своїм цієї хвилини..На честь загиблого воїна військові здійснили три залпи… Спи спокійно, дорогий наш захисник, вічна, світла тобі пам’ять та безмежна шана. Герої не вмирають.