Терапевтичний щоденник священника | Якщо ти зустрічаєш людину, яка трудиться в ім'я Христа, яка любить Хри...

Якщо ти зустрічаєш людину, яка трудиться в ім'я Христа, яка любить Христа і любочесно працює на Нього, тебе охоплює почуття благоговіння. На Афоні є такі ченці. І про них кажуть: «Такий-то отець — аскет». Тобто всі ченці по-своєму хороші, але цей — аскет. А про якогось ченця можуть навіть сказати: «Цей отець не просто аскет, він — великий аскет, великий подвижник». Якщо ж ми запитаємо, що такого зробив цей чернець, чому його називають великим подвижником, то люди почнуть перераховувати: він їсть лише раз на день, спить не на ліжку, а на підлозі, п'є зовсім трохи води… І ми одразу ж поставимо наступне запитання: «Для чого потрібні такі крайнощі?» Хіба Бог хоче цього від нас? Хіба Йому подобається нас мучити?Але це не мука, а любов і свідоме та добровільне бажання.Визбир у пам'яті, як ти познайомився зі своєю дружиною і як сильно кохав її, коли ви були молодими. Ти робив для неї неймовірні речі — тільки щоб порадувати, зробити приємне. Одного разу ти вирушив за букетом на інший кінець міста. Це було дуже далеко, довелося їхати автобусом, але ти купив прекрасні квіти, які вона любила. Ти весь спітнів, поки шукав ці квіти, і віддав за них багато грошей. Твій друг сказав тобі: «Божевільний!» Але ти заперечив йому: «Якщо я кохаю цю жінку, то не зупинюся ні перед чим». Докладаючи стільки зусиль, щоб порадувати кохану, хіба ти відволікався на щось інше? Хіба ти дивився на інших жінок, та й узагалі — на інших людей? Ні. Ти жив єдиною нею і робив для неї все, що міг: бігав, працював, жертвував чимось, турбувався…Я навів приклад із квітами, а скільки всього іншого може робити людина для того, кого любить! Коли любиш, не розмірковуєш: «Навіщо я це роблю? Чи потрібно це?» Любов ірраціональна, звичайна логіка тут безсила, але є інша логіка, яка каже: «Те, що ти робиш, якраз найлогічніше!» Мені приємно зробити своїй коханій подарунок, який їй сподобається, навіть якщо для цього потрібно буде поїхати за кордон. Заради неї я готовий об'їхати весь світ, щоб тільки знайти те, що вона хоче, і привезти їй, щоб потішити. Так я зможу показати їй, що люблю її. І мені подобається робити це для коханої.Коли ти чуєш про духовні подвиги, духовну боротьбу, уявляй собі двох закоханих. Жертвуючи собою один для одного, вони не відчувають втоми. Навпаки, в той час, як вони стараються, працюють, виснажують себе, вони відчувають насолоду, бо їм приємно так чинити. Так і ми трудимося духовно — тому що любимо Христа. Або, принаймні, хочемо любити Його.Наведу ще один приклад. Молодий чоловік хоче бути з дівчиною, але вона ще не сказала йому: «Так». Тоді він, бажаючи здобути її руку і серце, каже собі: «Я зроблю для неї таке, що народить у ній бажання полюбити мене!»Отже, у першому випадку йшлося про взаємне почуття: молодий чоловік любить дівчину, і вона також любить його. А у другому випадку чоловік хоче викликати до себе інтерес дівчини, щоб вона подивилася на нього й оцінила. Він каже: «Я зроблю все можливе, і вона, можливо, скаже: як він старається! Хіба можна не полюбити таку людину? Він такий хороший».Так і ми можемо поводитися щодо Христа. Або хочемо Його полюбити, або вже любимо Його і здійснюємо в ім'я Його неймовірні вчинки (старець Паїсій називав це духовними безумствами), які абсолютно логічні для Бога, але незрозумілі для звичайних людей. Тому нам і кажуть: «Ти божевільний!» Так, я божевільний. Але я Бого-божевільний, божевільний в ім'я Бога. «Ти віруючий, але як можна не їсти? Ти в порядку? В який час ми живемо? Зараз що, окупація?» — запитують багато хто. Але християнина настільки насичує думка про радість і солодкість Святого Причастя, що він охоче відкидає насолоду смачною їжею.Варто мені подумати про ті блага, які готує мені Господь, і про ту красу, яка чекає на мене з Христом, як я вже не відчуваю своєї жертви. Ніщо мене не хвилює.І ми не страждаємо, а стаємо щасливішими за тих, хто не постить, — як ті три отроки, чиї обличчя почали сяяти під час посту, тому що вони любили Бога. Ключ до розгадки всієї таємниці — це любов. Любов, любочестя, вдячність і живий зв'язок з Богом.