Fuente
ТАТО ВЛОГ - про батьківство | ЧАСТИНА 2 🔴🟡🟢Я звик планувати час. Але майже ігнорую власний ресурс. І...
295 Vistas/Alcance
2026-08-27 16:59
Mensaje №679
ЧАСТИНА 2 🔴🟡🟢
Я звик планувати час. Але майже ігнорую власний ресурс.
І от зараз намагаюся це виправити, бо це стало серйозною проблемою і для мене, і для моєї сімʼї.
Я хочу дивитися на свої справи не тільки через питання «скільки часу це займе?», а й через питання «що це зробить із моїм ресурсом?»
Тому я придумав для себе ще один вимір - своєрідний світлофор ресурсу.
Для цього ввів для себе дуже просту експериментальну систему - три зони:
🟢 Зелена - ресурс є.
У цьому стані я можу робити складні речі, зустрічатися з людьми, приймати рішення, створювати.
🟡 Жовта - ресурс обмежений.
Тут уже потрібно уважніше дивитися, що саме я планую і скільки цього можу взяти на себе.
🔴 Червона - ресурсу недостатньо.
І сюди, як би не хотілося, краще не заходити. Думаю, вам цей стан знайомий і ви теж розумієте, чому в нього краще б не заходити.
Але тут виникла цікава штука.
Бо життя не завжди таке просте.
Є справи, які мене наповнюють. Є такі, що мене виснажують.
А є ті, які не можна назвати ні тим, ні іншим - але вони потребують уважного ставлення до моменту.
І ще важливіше: одна й та сама справа може мати різний колір у різний час.
Наприклад, зустріч із людиною може бути 🟢, коли я відпочив і маю ресурс. Ця зустріч може ресурсу мені ще й додати.
І та сама зустріч може бути 🟡 або навіть 🔴, коли я вже на межі і сіпається око. У мене часом це відбувається не фігурально, а буквально 😅
Тому для мене це поступово стає не тільки питанням: - «Що мене заряджає?»
А ще й питанням: - «У якому я зараз стані і що моя енергія дозволяє мені робити?»
І тут я сам поки шукаю баланс.
Бо можна заперечити: - «То що, тепер орієнтуватися на свої відчуття?»
А з іншого боку думаю: - А хіба можна на них зовсім не орієнтуватися?
Вони не повинні керувати моїм життям. Але ігнорувати їх теж, мʼяко кажучи, не дуже розумно.
Можливо, зрілість якраз у тому, щоб не бути рабом власного стану, але й не поводитися так, ніби власного стану не існує.
Тому я поки експериментую.
Дивлюся на календар і питаю себе не тільки: «Коли?», а й «З яким ресурсом?»
Також придумав для себе простий тест - своєрідний «фільтр», який може підсвітити: братися мені за конкретну справу чи не братися.
Поділюся згодом.
І здається, це починає змінювати сам спосіб планування.
…
Чи у вас все ок і ця тема взагалі виглядає дивною? ))
Я звик планувати час. Але майже ігнорую власний ресурс.
І от зараз намагаюся це виправити, бо це стало серйозною проблемою і для мене, і для моєї сімʼї.
Я хочу дивитися на свої справи не тільки через питання «скільки часу це займе?», а й через питання «що це зробить із моїм ресурсом?»
Тому я придумав для себе ще один вимір - своєрідний світлофор ресурсу.
Для цього ввів для себе дуже просту експериментальну систему - три зони:
🟢 Зелена - ресурс є.
У цьому стані я можу робити складні речі, зустрічатися з людьми, приймати рішення, створювати.
🟡 Жовта - ресурс обмежений.
Тут уже потрібно уважніше дивитися, що саме я планую і скільки цього можу взяти на себе.
🔴 Червона - ресурсу недостатньо.
І сюди, як би не хотілося, краще не заходити. Думаю, вам цей стан знайомий і ви теж розумієте, чому в нього краще б не заходити.
Але тут виникла цікава штука.
Бо життя не завжди таке просте.
Є справи, які мене наповнюють. Є такі, що мене виснажують.
А є ті, які не можна назвати ні тим, ні іншим - але вони потребують уважного ставлення до моменту.
І ще важливіше: одна й та сама справа може мати різний колір у різний час.
Наприклад, зустріч із людиною може бути 🟢, коли я відпочив і маю ресурс. Ця зустріч може ресурсу мені ще й додати.
І та сама зустріч може бути 🟡 або навіть 🔴, коли я вже на межі і сіпається око. У мене часом це відбувається не фігурально, а буквально 😅
Тому для мене це поступово стає не тільки питанням: - «Що мене заряджає?»
А ще й питанням: - «У якому я зараз стані і що моя енергія дозволяє мені робити?»
І тут я сам поки шукаю баланс.
Бо можна заперечити: - «То що, тепер орієнтуватися на свої відчуття?»
А з іншого боку думаю: - А хіба можна на них зовсім не орієнтуватися?
Вони не повинні керувати моїм життям. Але ігнорувати їх теж, мʼяко кажучи, не дуже розумно.
Можливо, зрілість якраз у тому, щоб не бути рабом власного стану, але й не поводитися так, ніби власного стану не існує.
Тому я поки експериментую.
Дивлюся на календар і питаю себе не тільки: «Коли?», а й «З яким ресурсом?»
Також придумав для себе простий тест - своєрідний «фільтр», який може підсвітити: братися мені за конкретну справу чи не братися.
Поділюся згодом.
І здається, це починає змінювати сам спосіб планування.
…
Чи у вас все ок і ця тема взагалі виглядає дивною? ))