💡"Найцінніше, коли врятовані хлопці пам’ятають тебе": історія Юрія Литовки, який сьогодні рятує життя на фронті🔸До повномасштабної війни Юрій Литовка працював водієм автотранспортних засобів у службі транспорту і логістики АТ "Сумиобленерго". Сьогодні ж наш колега – водій-санітар у одному з механізованих батальйонів ЗСУ, який щодня рятує життя українських військових на найгарячіших напрямках фронту.🔹Юрій Григорович згадує: 10 років тому прийшов у АТ "Сумиобленерго" завдяки знайомим, які запросили його на вакансію. До цього працював у приватних підприємствах, але саме тут знайшов те, чого бракувало – міцний дружній колектив, стабільність і впевненість у завтрашньому дні.🔸Спочатку працював у районі електромереж, а згодом перевівся до служби транспорту і логістики. Їздив на спецавтомобілі-вишці разом із лінійниками. Каже, ця робота завжди була для нього особливою:  🔹"Постійні відрядження, нові місця по всій Сумщині, нові об’єкти. Особливо до війни, коли активно будувалися нові лінії. Було дуже приємно бути частиною цього процесу – важливого, масштабного, цікавого", – ділиться Юрій Григорович.🔸Та 24 лютого 2022 року життя змінилося назавжди. Із перших днів повномасштабного вторгнення росії чоловік пішов до війська. Службу проходить водієм-санітаром. Його робота – евакуація поранених і загиблих із поля бою. Про це говорить стримано і неохоче. Бо за кожним виїздом – людський біль, втрати й історії, які неможливо забути.🔹Юрій Григорович служив на найважчих напрямках сходу України – під Соледаром, Бахмутом, Торецьком. Зараз продовжує службу в "найгарячіших" точках Донеччини. "На евакуації легких виїздів не буває", – каже він.🔸Найважчим на службі називає постійне напруження та чергування фактично 24/7. А найбільша мрія під час коротких відпусток – просто виспатися вдома.🔹Триматися допомагає родина. У Юрія Григоровича – дружина та дві доньки-двійнята. Саме вони дають сили вистояти у найтемніші моменти.🔸Та навіть серед війни є те, що підтримує серце військового."Найприємніше – коли хлопці, яких я евакуював пораненими, пам’ятають мене. Коли дякують. Це дуже допомагає триматися",  – говорить він.Але є й те, до чого звикнути неможливо.🔹"Болить, коли людини вже немає. Коли ти ще десять хвилин тому пив із побратимом каву, а потім евакуюєш його загиблого… ". 🔸На запитання, що сьогодні можуть зробити цивільні для українських військових, Юрій Литовка відповідає просто:"Підтримуйте військових, хоча б морально. Просто скажіть "дякую", коли бачите". 🇺🇦Сьогодні енергетики України борються одразу на двох фронтах. Одні – відновлюють світло після ворожих атак, інші – зі зброєю в руках захищають нашу державу на передовій. І кожен із них робить усе можливе, щоб Україна вистояла. Станом на сьогодні 144 наші фахівці – на фронті.Ми щиро дякуємо Юрію Григоровичу Литовці та всім нашим захисникам і захисницям за мужність, силу й відданість Україні.🙏Бажаємо всім повернутися додому живим і здоровим. І понад усе – дочекатися того дня, коли над Україною буде мирне небо!▶️Попередній матеріал із рубрики "Світло переможе" читайте за посиланням.Ми пишемо про наших героїв, щоб їх імена були в історії України!#світло_переможе#енергетики_захисники