Fuente
АТ ''СУМИОБЛЕНЕРГО''💡 | Світло, що тримає: історія Андрія Чепусенка, адміністратора відділу пр...
32 700 Vistas/Alcance
2025-12-15 12:33
Mensaje №2717
🔸Світло, що тримає: історія Андрія Чепусенка, адміністратора відділу прийому замовлень АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" з прикордоння🔹У кожного є місце, де починається життя. Для Андрія Миколайовича Чепусенка таким місцем є Краснопілля – селище на Сумщині, де він народився, виріс і довгі роки працював. Саме тут, у родині тісно пов’язаною з енергетикою, він уперше познайомився з розмовами про галузь, що з дитинства захоплювала його та вплинула на вибір майбутньої професії шляху.Із 2007 року Андрій Миколайович працює в АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО". Його робота – це перший контакт із людьми, які звертаються за допомогою до енергетиків: заявки на підключення, заміну лічильників, підключення додаткових електроустановок. Здавалося б, буденна адміністративна робота, але саме тут починається кожне світло в оселі, кожна надійна мережа, кожен кіловат тепла і стабільності.🔸До весни 2025 року він жив і працював у Краснопіллі. Та війна змусила перекреслити звичний порядок речей. Коли обстріли стали щоденними, коли дрони й артилерія російської армії перетворили тихі вулиці на місце постійної небезпеки, довелося приймати найважче рішення – залишити рідний дім. Будинок Андрія Миколайовича також постраждав від ударів. І ніч з 18 на 19 березня стала тією межею, після якої він вирішив виїхати.🔹"У ту ніч і кілька днів поспіль удари КАБами з боку росії були безперервними. І залишатися там було неможливо. Але Краснопілля – моє. Там мій дім. Мрію повернутися".🔸Попри небезпеку, чоловік навідується додому – подивитися, чи стоїть будинок, чи живе ще селище, чи повертаються люди. Бо саме це – біль і водночас найбільша надія: "Люди повертаються, але часто знову змушені виїжджати через нові обстріли".🔹Енергокомпанія надала йому можливість продовжити роботу в Сумах. Посада лишилася така ж: "Морально допомагає триматися колектив – багато з нас, як і я, мусили залишити рідні домівки. Підтримуємо один одного, працюємо, щоб кожен будинок, кожна вулиця залишалися зі світлом".🔸Андрій Миколайович говорить про свою роботу скромно, без пафосу. Каже, що справжні герої – це ті, хто в "полях": електромонтери, бригади, які відновлюють мережі біля самого кордону, під обстрілами. Та насправді і його робота – це частинка тієї великої енергетичної стійкості. Його історія – це не лише про електроенергію. Це про незламність. Про те, що навіть коли доводиться залишати дім, ти несеш із собою своє світло – в серці, у справах, у своїй щоденній праці.💡Бо світло – це не просто струм. Це віра. І поки вона є, є й Україна!#Сумиобленерго #Енергетики #Світло