Пливуть в шлюбці Притула, Стерненко, Лечєнков та Лєбіга. Шлюбка потроху тоне. — Друзі, треба баласт скидать, бо всі помремо! - зауважує Притула.Стерненко напружує окуляри і як заверещить:— Валімо Лєбігу, він найжирніший, падло!!!Лачєнков підскакує:— Да!!! Жирне опудало, підставив нас в скрутний час!!!Поколотили Лєбігу і скинули у воду.Пливуть, пливуть, а шлюбочка то потроху втомлюється, потріскує.— Багато зайвої ваги маємо, панове, - зауважує знов Притула та коситься на Лачєнкова.Стерненко як кинеться на Лачєнкова, як заверещить:— Та за цією сукою жирною давно водорості плачуть!!!Чує Лачєнков, — хана близиться. Треба щось метикувать. Ну й каже:— Я згоден, друзі! Шлюпка геть квола, тому треба щоб хоч хтось вижив. Я вважаю, що треба робити ставку на пана Притулу, він найздоровіший, найсильніший, у нього попереду найкращі шанси ефективно проплисти на цій шлюбці на благо українського народу! Заради цього ми із Стерненком маємо самовіддано пожертвувать життями! На раз-два-три: пригаєм удвох! Р-раз!!! Два!!!— Щооо!?? - ніяковіє Стерненко.— Ага, попавсь найобщік! – загорлав Лачєнков: - Притуло, поглянь, очкастий хотів схитрить, надумав вижити замість тебе! Ганьба злодію!Стерненко вихопив з під штанів ніж і заволав:— А ну не підходьте! Маю право на недостатній самозахист!— Притуло, мерщій єбаш його вєслом по хавалу, доки він нас не порізав!!! Дай я!!!Як почав Лачєнков вихвачувати у Притули весло, так шлюбка і перекинулася.