12 травня 2022 року ми направили керівникам ІСККОН звернення із задокументованими висловлюваннями чотирнадцяти російських діячів організації. Тодішнім членом міжнародного керівного органу ІСККОН, відповідальним зокрема за Україну, був Ніранджана Свамі – Ніл Байерс (Neal Byers). Офіційний сайт GBC підтверджує, що він був співвідповідальним за Україну і водночас мав зональні повноваження щодо кількох регіонів Росії.

Саме Осіпову було передано наше звернення для аналізу. І саме він не побачив у наведених нами висловлюваннях російських проповідників російської пропаганди.

Ця деталь сьогодні виглядає зовсім інакше, коли ми бачимо Осіпова серед викладачів тієї самої російської програми для керівників ІСККОН.

А ЩО В ЦЕЙ ЧАС ВІДБУВАЛОСЯ В УКРАЇНІ?

Тут ця історія стає не просто дивною, а морально важкою.
28 травня 2022 року на закритій зустрічі українських наставників обговорювався вже напрацьований юридичний механізм дій щодо мобілізації та альтернативної служби. Звучало:

«У нас чётко разработанная есть система. У нас есть юрист…»,

а як успішний приклад –

«Сачи Кумар прабху уже получил этот опыт, и его не забрали».

 
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1K8T4p9CM4/

Тобто всередині України організаційна енергія спрямовувалася, зокрема, на юридичний супровід тих, хто не бажав брати зброю. А через кілька місяців керівник цієї самої української організації викладає для російської системи підготовки релігійних лідерів поруч із Хакімовим, який пояснює російським вірянам мобілізацію на війну категоріями обов’язку, долі, закону і Божої волі.

Це вже не богословський нюанс. Це питання суспільної відповідальності.

ЯК ЦЕ МОЖНА ПОЄДНАТИ?

Ми не стверджуємо, що викладання Чумаченка саме по собі означає підтримку ним усіх поглядів інших викладачів курсу. Але сусідство з рашистами на одному курсі дозволяють поставити значно простіші запитання.

Чому після 24 лютого 2022 року керівник української релігійної організації взагалі продовжив інституційну співпрацю з російською системою підготовки керівників?

Після зустрічі 2 червня 2022 року сказати, що Чумаченко не знав позиції Хакімова взагалі, вже складно: вони спілкувалися безпосередньо, а Чумаченко публічно погоджувався з його міркуваннями про війну.

А після 1 жовтня 2022 року виникає ще конкретніше запитання: коли Хакімов публічно пояснив російським послідовникам, як позитивно сприймати мобілізацію на СВО та російську агресію, чому вже 5 жовтня Чумаченко залишився серед викладачів російської програми поруч із ним?

Чому він не пішов з цього курсу і чому не вимагав прибрати з сайту своє фото та ім’я?

Чому не засудив публічно рашистські висловлювання Хакімова?

Чому не попередив публічно українських послідовників про неприпустимість такого релігійного виправдання участі громадян РФ у війні проти їхньої країни?

В публічному просторі немає таких заяв Чумаченка. Проте там є два сайти на яких поруч співіснують гуру-рашист Олександр Хакімов і керівник української релігійної організації Артем Чумаченко - це сайт "Миротворець" і сайт російського Університету Бгактіведанти (BHURI).

І саме тому це вже питання не внутрішньої крішнаїтської суперечки.

У цей самий час світські люди й компанії, від яких узагалі не вимагалося бути моральними авторитетами, робили вибір значно однозначніше. Після 24 лютого 2022 року світові бренди згортали бізнес у Росії, міжнародні компанії залишали російський ринок, музиканти й актори скасовували виступи та дистанціювалися від держави-агресора. Для багатьох із них це означало втрату грошей, аудиторії та ринку – але продовжувати business as usual із Росією після Бучі, Маріуполя та ракетних ударів по українських містах вони вважали неприйнятним.