Посол Содому в Україні

🙏16 січня - День пам’яті “КІБОРГІВ” – захисників Донецького аеропорту.242 дні захисники України, під постійними обстрілами, тримали оборону летовища. 20.01.2015 проросійські терористи заклали вибухівку у новому терміналі і бетонні перекриття обвалились, що призвело до загибелі десятків наших воїнів.За час оборони ДАП загинуло понад 100 українських військових, близько 440 зазнали поранень.За незламний дух, безстрашність, героїзм та стійкість українських воїнів назвали “кіборгами”.Вперше українських захисників аеропорту "кіборгами" назвав сепаратист, який намагався пояснити причину того, що озброєні проросійські бойовики не можуть зломити запеклий опір оборонців аеропорту.Словник сучасної української мови та сленгу Мислово визнав “кіборги” словом 2014 року. Воно стало чи не єдиним серед найважливіших слів того року із позитивним значенням.У 2017 році вийшов фільм "Кіборги" режисера Ахтема Сеїтаблаєва. Після показів у кінотеатрах люди аплодували стоячи.📍Парк Слави смт Доброслав Одеської області.

⚒️ Донеччина 🏳️‍🌈 Життя ЛҐБТІК+ 🇺🇦 1991-2014 рокиЯ Марко, я з окупованого росією вже 11 років Донецька, звідки виїхали в 10. Я ґей, і зараз розумію, що нічого не знаю про життя ЛҐБТІК+ в своєму місті. Більше знаю про те, що відбувалося після 2014: репресії.Якщо Донецьк колись мав найкращий період життя, то це роки між 1991 та 2014. І завдяки проєкту Unit від n-ost я змогли попрацювати над матеріалом, який би розкрив, як жили ЛҐБТІК+ на Донеччині в цей час. Дивіться, читайте та поширюйте:⚒️ Велику текстову статтю, опубліковану на «Вільному радіо»🌻 Інтерв'ю на ютубі з Андрієм Кравчуком — співзасновником першої ЛҐБТІК+ організації у Луганську «Наш світ», яка до 2014 працювала також і в Донецькій області, де він розповідає «все, і трошки більше» про реалії життя ЛҐБТІК+ в Україні загалом та на Донбасі ще з кінця радянських часів до початку періоду після Революції Гідності.Це перше в моєму житті інтерв'ю зі студійним записом, і де я — інтерв'юер.🇬🇧 А також матеріал англійською на сайті проєкту Unit

🚔 За січень-вересень 2025 задокументовано 44 випадки дій на ґрунті гомофобії / трансфобії, дискримінації та інших порушень прав за ознаками СОГІ в Україні моніторинговою мережею Центру «Наш світ» 🏳️‍🌈✏️ Якщо ви стали потерпілими через гомо- або трансфобію і хотіли би поділитися цією інформацією для документування — канал Посол Содому відтепер приймає повідомлення.✅ Що ми документуємо:— фізичні напади на ґрунті гомофобії чи трансфобії;— пошкодження майна (в т.ч. графіті);— перешкоджання проведенню публічних заходів, що пов'язані з тематикою ЛГБТК+;— відмова в обслуговуванні (кафе, клуб, оренда, транспорт/таксі тощо);— неправомірні дії поліції, військових або державних служб (пенсійний фонд, ЦНАП тощо);— відмова у посаді чи звільнення через вашу приналежність до ЛГБТК+ (або френдлі ставлення); — підставні побачення.❌ Що ми не документуємо:— коли перехожий йшов по вулиці і сказав вам "підор" та інші словесні перепалки і образи;— коли вас не запросили на День народження чи сімейне свято, бо ви ЛГБТК+;— злочини чи дискримінація щодо вас, причини яких були не пов'язані з вашою належністю до ЛГБТК+;— коментарі в соцмережах від рандомнеймів;— гомофобні графіті і написи, якщо місце "творчості" обране випадковим чином.

🏳️‍🌈 У понеділок, 8 грудня, з 11:00 до 12:30 на платформі Zoom відбудеться онлайн-презентація доповіді Правозахисного ЛГБТ Центру «Наш світ» «Становище ЛГБТК в Україні у 2025 році». Будуть висвітлені проблеми й виклики, що постають перед українською ЛГБТК спільнотою під час російської агресії, роль процесу інтеграції України до ЄС у їх вирішенні, зміни у суспільно-політичному житті України стосовно ЛГБТК питань.Результати постійного моніторингу порушень прав ЛГБТК в Україні продемонструють поточну ситуацію та тенденції у цій сфері, а результати чергового дослідження громадської думки, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології — послідовно позитивні зміни у ставленні українського суспільства до ЛГБТК питань за останні роки. 📝 Для участі у дискусії просимо зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/a4MZdN55nSATrtzHA🔴 Захід відбуватиметься онлайн на платформі Zoom із прямою трансляцією на Facebook-сторінках організаторів Zmina та Наш Світ.Додаткову інформацію можна дізнатись за адресою: [email protected]

Україна сповільнила рух у напрямку правового захисту ЛГБТІК+🏳️‍🌈 У щорічному звіті Європейська комісія відзначила, що попри зростання рівня толерантності в українському суспільстві, реальний прогрес у законодавчому захисті прав ЛГБТІК-людей зупинився.📄 Звіт нагадує, що після зміни уряду з розгляду знято законопроєкт № 5488, який мав розширити перелік ознак, за якими заборонена дискримінація — зокрема, додати сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як підстави для злочинів ненависті.Єврокомісія також нагадала про рішення Європейського суду з прав людини у справі Маймулахіна та Марків проти України, яким держава зобов’язана забезпечити юридичне визнання одностатевих пар. У червні 2025 року суд у Києві вперше надав одностатевій парі частину сімейних прав — це створило важливий прецедент.👩‍⚖️ Водночас у парламенті досі не просунулися два законопроєкти про реєстровані партнерства — № 9103 (поданий у березні 2023 року) і № 12252 (листопад 2024-го), обидва ініційовані депутаткою Інною Совсун.

💬 Перший редактор Посла Содому колись навчався в УКУ і вже тоді в університеті були проблеми з меншинами та інклюзивністю.Це питання навіть не про ЛГБТК, а в цілому про те, як університету пороблено…Ось історія від першої особи закритого (на той період) гея і людини з інвалідністю про УКУ і навіть про той самий «колегіум» у 2018-2020 роках.➿➿➿➿📰➿➿➿➿"СІХ - Слава Ісусу Христу - так вітаються в УКУ. Мені вартувало багатьох зусиль туди потрапити: ЗНО кілька років поспіль і паніка, що моя українська недостатньо добра.Урешті-решт, усе вдалося. Навіть знайшлося місце у колегіумі, тобто гуртожитку. Рожеві окуляри я, щоправда, одягав з думкою, що закохуватись у хлопців мені тимчасово заборонено. Лише на чотири роки - не так уже й багато.Натомість я вперше в житті вирішив публічно говорити про мою інвалідність. Хтось мені навіть казав, що це моя місія в УКУ, бо їхнє гасло - свідчити, служити, спілкуватися.І я говорив. Мене ніби навіть слухали. Завантажений навчанням, волонтерством, дрібними підробітками я у певний момент погодився взяти участь у записі відео.На відео треба було розповісти, що я є людиною з інвалідністю та мій досвід навчання в УКУ. Оскільки ніде в Україні я не бачив схожого вишу, чимало речей мене справді надихали. Я мав величезну довіру й навіть не звертав увагу на те, що мені не організували жодних систематичних розумних пристосувань*, які б урівноважували мою інвалідність під час навчання.Пізніше я дізнався, що відео зі мною показували на благодійному вечорі у Києві, на якому УКУ збирав собі пожертви. Можливо його навіть показували на схожому заході у Лондоні. Хай там як, мене туди не запрошували.Тим часом у колегіумі я жив у кімнаті з хлопцем, який одного разу з огидою сказав мені, що не розуміє, як можна потискати руку відкритому гею. Він мав на увазі людину, з якою я якось співпрацював. У цій ситуації я добре усвідомлював, що не зможу нічого змінити так, аби потім продовжувати навчання в УКУ. І я мовчав.Якось від мене почали наполегливо вимагати мої документи про інвалідність, бо якийсь "фонд" оплачував компенсації вартості навчання та проживання у колегіумі. Не знаю, чим це закінчилося.Після першого року навчання у мене зламався мій старенький ноут. І раптом я зрозумів, що вкладаю усі свої сили у щось, що дає мені хіба стипендію на їжу. Моїх підробітків було недостатньо. Паралельно треба було змагатися за оцінки та додатково працювати над тим, аби моя інвалідність нікому не створювала незручностей.Почалися проблеми. Викладач-ки-і влаштували мені серію довгих розмов. Вони не розуміли, чому я більше не можу волонтерити, отримувати найкращі оцінки та радісно усміхатися. Я намагався їм пояснювати, хоча мені було соромно визнати моє вигоряння. Мені відповідали, що я "занадто вимогливий".Коли я потрапив до психологічної підтримки УКУ, студентка, яка працювала там "під супервізією", послухала мене й сказала, що я надто критичний до такого прекрасного університету, який дає мені стільки можливостей.Моя УКУшена історія стрімко закінчилася: із середнім балом 86 зі 100 мене відрахували за "академічну неуспішність". Я ні про що не шкодую, але вийшов звідти з відчуттям звільнення з радянського табору. Освіту в Україні я більше не планував".* - розумні пристосування - заходи й засоби, які пропорційно компенсують інвалідність; термін з Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, ратифікованої Україною у 2009 році.

🔞 Гей-порноактор став міністром рівності в Колумбії 🇨🇴🪪 Хуан Карлос Флоріан, 42 роки.Політолог, що закінчив Папський університет Хаверіана в Боготі, раніше був заступником міністра в Міністерстві рівності та має багаторічний досвід роботи в адміністрації.На чолі міністерства, створеного у 2023 році, Флоріан відповідатиме за забезпечення соціально незахищених груп населення доступом до державних програм.🏳️‍🌈 А ще він — ЛГБТІК-активіст, ВІЛ-позитивний, відкритий гей і порноактор.Сьогодні моє ім'я звучить як міністр рівності. І ні, я не з еліти.Я з вулиць, з боротьби, з справжнього активізму.Я був секс-працівником, я робив контент для дорослих, я ВІЛ-позитивний, і я був іммігрантом.Але я також політолог, я був державним політиком, державним менеджером, правозахисником, заступником міністра і, перш за все, сином народу, який не забуває, звідки він родом. — каже Хуан в своєму Інстаграмі. 💬 Його попередня посада (заступник міністра) з самого початку викликала політичні срачі, оскільки Колумбія є твердо католицькою країною. Попередня міністерка (рівності, ага) довго виступала проти його призначення її заступником. Так само і зараз, багато консервативних політиків були проти призначення його на цю посаду. Попри це, президент Колумбії Густаво Петро не переймається минулим новопризначеного міністра.🇸🇪 Ця історія дуже резонує з історією зі Швеції, де новопризначений радник з нацбезпеки пішов у відставку через пару годин після призначення, бо хтось злив його нюдси з Grinderа. ______________________Звісно ж, я подивився його контент. Damn, he's HOT 🔥

Заборонити аборти — з такою вимогою звернулись франківські депутати до Верховної Ради27 червня, під час засідання міської ради, 23 із 30 депутат_ів проголосували за звернення щодо «захисту життя людини від зачаття до природної смерті». Ініціатор звернення до ВРУ — депутат Ярослав Дубас.Звернення містить такі вимоги:🔻заборонити аборти в Україні;🔻відновити Міністерство у справах сім'ї;🔻запровадити в освітні програми підготовку молоді до створення сім’ї;🔻фінансово підтримувати народження дітей: 100 тис. грн за першу дитину, 200 тис. грн — за другу, 300 тис. грн — за третю і наступних;🔻надавати безкоштовне житло родинам з п’ятьма і більше дітьми.Звернення передбачає також зміни у Конституції — зокрема, фіксування права на життя із момента зачаття. Депутат Юрій Лозяк виступив із зауваженнями, апелюючи до досвіду європейських країн, а також уточнивши, як бути із вагітністю, що настала внаслідок зґвалтування. Дубас відповіді уникнув.Дав бог зайку, дасть і лужайкуДав бог мандат, а повагу до людей не дав.

Я розкажу вам особисту історію. Історію друзів дитинства.👦🏻 Ми познайомилися в дитячому садку. Здружилися, грали, спілкувалися разом. Потім я пішов до школи. Через рік він пішов у ту саму школу. Жили ми у двох кварталах один від одного. Це була перша людина, з якою я навчився ходити додому зі школи без супроводу дорослих. У вихідні проводили час у нього вдома з приставками, кабельним ТБ, «ВіаГрою» і «ТаТу». Такі були девʼяності і нульові.🔞 А ще це була перша людина, з якою ми досліджували свою сексуальність. Перше порно, перше гей-порно, перша сумісна мастурбація... та інше.Відеокасету (VHS) з гей-порно ми ховали в коробці з-під мультика «Вінні Пух і Слонотоп».У розквіт своєї підліткової зрілості він уже куролесив із мужиками зі знайомств «Телетекст», що був вбудований у більшість телевізорів. Я був скромнішим і просто заздрив.⏳ Після школи наші зустрічі відбувалися все рідше і рідше, потім наші дороги геть розійшлися. Періодично ми списувалися, бачились пару разів на рік на днях народження. Згадували "жарти для двох", різні пригоди з дитинства, обговорювали життя, стосунки, спільних друзів та мудаків. «Треба якось частіше бачитись», говорили ми по черзі.👬 Десь у 23 роки в одну із наших зустрічей він зізнався, що у нього вже кілька років як діагностовано ВІЛ. На той момент він мені сказав, що приймає терапію (лікування).Через два роки ми зустрілися разом із його новим хлопцем і тоді він зізнався, що не приймав терапію, а новий хлопець взявся направити його на «правильний шлях» і допомагати відновити здоровʼя. 📳 Через півроку посеред ночі з номера мого друга надійшло СМС про те, що він помер. Інша хвороба прийшла в організм із убитим імунітетом та забрала його. «Правильний шлях» не встиг.💭 Вже багато років пройшло. Я періодично згадую наші жарти, його улюблені пісні нагадують, як ми шаленіли в його кімнаті під них, "Вінні Пух і Слонотоп" зберігається у мене вже в цифровому вигляді. Але всі ці спогади тепер лише для мене одного.❤️ Цінуйте себе, своїх друзів та близьких. Не повторюйте чужих помилок – бережіть здоров'я, вчасно тестуйтесь на ВІЛ і приймайте лікування в разі позитивного результату.

❗Ми виходимо на акцію! Проти насильства до ЛҐБТІК+. З вимогою до Верховної Ради України ухвалити законопроєкт 5488, аби захистити людей від нападів на ґрунті ненависті через сексуальну орієнтацію чи ґендерну ідентичність. 🔺 17 травня, о 12:00. В Києві. Реєструйтеся для участі через ґуґл форму за цим посиланнямМи виходимо на акцію 17 травня вдруге. Рік минув, а ніяких змін не відбулося. Я нагадаю, що законопроєкт 5488 був зареєстрований ще у 2021 році. Ще у 2021 році близько тисячі людей вийшли під Офіс Президента вимагати його негайного ухвалення. Бо проблема нападів на ЛҐБТІК+ в Україні актуальна вже давно і лишається такою досі. Чотири роки українська держава мовчить та чекає — чекає, поки кожного місяця десь побили хлопця біля входу до ґей-клуба, десь напали на дівчат за веселкові значки на рюкзаку, ще десь побили пару, яка гуляла містом... І таких історій багато. Цього разу ми виходимо не просто на акцію стояти з плакатами. Цьогоріч ми робимо перфоманс, аби показати суспільству, що таке гомофобія насправді. Без брехливих прикриттів «сімейними цінностями», «традицій» чи «нацією». Бо ховається за цим усім лише кілька речей: ненависть, насильство, невігластво. Ми виходимо, аби сказати наші вимоги та потреби і відкрити очі на справжнє обличчя гомофобії, огидне, брехливе, агресивне та тупе. Як і в попередні рази, акція відбувається через реєстрацію та підтвердження участі, безпеку гарантуватиме поліція. Долучайтеся!🔺 ФОРМА РЕЄСТРАЦІЇ 🔺Дякую за ілюстрацію для посту Дані dany__illustrator ❤️🖤