Fuente
СхідГЗК | Історія СхідГЗК в цифрах і фактахПродовжуємо серію публікацій, у яких ...
213 Vistas/Alcance
2024-10-22 10:09
Mensaje №3658
🇺🇦 Історія СхідГЗК в цифрах і фактахПродовжуємо серію публікацій, у яких розповідаємо про цікаві факти та події з історії ДП «СхідГЗК». Сьогодні знайомимо читачів з історичним минулим Інгульської шахти.У 70-ті роки високими темпами йшло будівництво Інгульської шахти і нарощування об’ємів видобутку уранової руди.У 1975 році було досягнуто проєктну потужність у 1 млн тонн товарної руди, яка протрималася до 1989 року.У складних геологічних умовах на Інгульській шахті була впроваджена камерна система розробки з відбиванням руди глибокими свердловинами з подальшим заповненням пустот, що утворилися.Вперше на СхідГЗК саме на Інгульській шахті слойові виїмки провела прохідницька бригада В. Лихолобова.Зі спогадів О.Вострікова: «За гірничою термінологією збійка – це місце з'єднання гірничих виробок під час проведення прохідницьких робіт. Протягом місяця на шахтах їх може бути декілька. А деякі виробки збиваються лише після кількох років проходки. Найунікальнішу у цьому відношенні виробку на СхідГЗК проходили на Інгульській шахті.У 1980 році розпочали проходку штреку РЕ-4 з метою дорозвідки Мічурінського родовища та подальшого транспортування руди для видачі на поверхню за межами житлової зони. Довжина квершлагу складала близько 6 км. Буквально за кілька місяців після початку робіт Мінсередмаш почало вимагати щодобових звітів про виконану роботу. Керівництво рудника перевело на ці роботи кращу прохідницьку бригаду В.Лихолобова, і під керівництвом досвідченого начальника ділянки Б.Засікана квершлаг РЭ-4 спрямувався до збійки. Прохідка ускладнювалася великим перерізом виробки – 16,6 м2, складністю її провітрювання, великим припливом води та чималою відстанню доставки матеріалів.Після двох років виснажливої роботи бригадира В.Лихолобова вивели з шахти за станом здоров'я, і його змінив М.Головченко, а начальника дільниці Б.Засікана змінив М.Тищенко, якому досвід майстра спорту з вело- й мотогонок став у нагоді при керівництві роботами зі швидкісної проходки. У результаті у 1986 році завдяки постійному якісному контролю за проведенням виробки з боку маркшейдера дільниці Г.Мазура квершлаг РЕ-4 ідеально збився з квершлагом Центрального родовища. Так уся міць Інгульської шахти була приведена до багатого родовища».Штрек РЕ-4 і нині ефективно виконує свої функції.#історія_СхідГЗК