Я поясню яка різниця.Ми до якого моменту воюєм? Ви хочете дойти до москви? Ну мабуть таких ідіотів у нас нема. Хочете кордони 91 року? Ну мабуть теж вже дійшло все до всіх.Вам підходить варіант повної капітуляції України? Думаю не дуже.Отже єдине що залишається поза цими варіантами, це якась тяжка морально угода. Сайтісь па сєрєдінє, як говорив класик. Усвідомлюючи вищесказане, ви неодмінно розумієте, що зараз боєць ЗСУ віддає своє здоров'я не за взяття Москви, не за Крим, а за те, щоб не капітулювати і умови угоди були кращими. Тоді постає питання, на які умови ми готові? У нашого суспільства є консенсус по червоних лініях? За який пункт угод Тарас ще має лити кров, а яким можна поступитись?Ось про що це. Про те, що ми з вами маємо розуміти до якого моменту воюєм, раз повноцінної перемоги з розгромом ворога фізично ми досягти не можемо. Це незалежно від того, готовий до цього зараз москаль чи ні. Боротьба якраз і йде, щоб примусити. Але треба розуміти, до чого. І щоб це було реалістичним.