На прифронтовій Сумщині, у деокупованому Херсоні та в тиловій області місцеві державні адміністрації працюють у принципово різних умовах. Водночас держава досі застосовує до них переважно однакові підходи до структури, чисельності працівників і оплати праці.Уніфікований підхід тут радше заважає, ніж допомагає. Адже обсяг завдань, рівень безпекових ризиків, кількість населення, навантаження через ВПО та потреба у відновленні суттєво відрізняються залежно від території. А сама система МДА в нинішньому вигляді формувалася ще наприкінці 1990-х років. Відтоді Україна провела реформу децентралізації, змінила адміністративно-територіальний устрій і четвертий рік живе в умовах повномасштабної війни.Дискусія про необхідність змін триває давно, і сьогодні Комітет держвлади спільно з Міністерством розвитку громад та територій України розпочав предметне обговорення адаптивної моделі діяльності місцевих державних адміністрацій.Під час обговорення говорили про критерії, які мають визначати структуру, чисельність працівників і навантаження на кожну адміністрацію.Окремо зупинилися на тому, що різні типи територій потребують різного набору пріоритетів.🛡 Для прифронтових територій ключовими є цивільний захист, евакуація, гуманітарне реагування, відновлення, захист критичної інфраструктури та взаємодія із силами безпеки й оборони.🏗 Для деокупованих територій важливо відновити роботу органів влади, адміністративних послуг, державних реєстрів та місцевого самоврядування.🇺🇦 Для тимчасово окупованих територій необхідно зберегти кадрове ядро, зв’язок із громадянами, підтримку ВПО, фіксацію наслідків окупації та підготовку до відновлення української влади.Окреме питання стосується оплати праці. Люди, які працюють під обстрілами, забезпечують евакуацію та життєдіяльність прифронтових територій, мають отримувати гідну винагороду. Державна служба повинна бути місцем, куди професіонали хочуть приходити, а не звідки змушені йти через низькі зарплати.Сьогодні ми лише розпочали цю дискусію. Жодних остаточних рішень ще немає. Попереду консультації з місцевими адміністраціями, народними депутатами, асоціаціями органів місцевого самоврядування та експертами.Наше завдання полягає в тому, щоб сформувати зрозумілу систему. Структура, чисельність і оплата праці мають визначатися відповідно до реального навантаження та умов роботи кожної території, а не за єдиним шаблоном.