❓ Як громаді приймати рішення про розвиток? Інтуїція? Досвід? Окремі звернення мешканців? Розкладати карти таро?Будь-який варіант, якщо він не будується на якісній статистиці, перетворює управління на гру в припущення. А припущення в управлінні дорого коштують тим, хто потім живе з їхніми наслідками.Про це сьогодні говорили на круглому столі «Місцева статистика. Презентація підсумків консультації з ОМС», організованому ДЕСПРО спільно з партнерами за участі нашого Комітету держвлади.Проблема, яку громади добре знають на практиці, дуже конкретна: інформація про ключові показники часто розпорошена між різними установами, закрита, неповна або доступна у форматі, який складно використати для управлінських рішень.Але за цією технічною проблемою стоять цілком реальні питання розвитку.Скільки людей фактично живе в громаді, а скільки лише зареєстровані на папері? Скільки дітей потрібно буде вести в садочки та школи через три-п’ять років? Де зростає навантаження на медицину, транспорт, соціальні послуги? Які території мають інвестиційний потенціал, а які потребують першочергового відновлення?Без відповідей на ці питання стратегія розвитку, комплексний план просторового розвитку чи проєкт публічних інвестицій ризикують стати документами з правильними словами, але слабкою опорою на реальність. Це як шукати чорну кішку в темній кімнаті й дуже переконливо пояснювати, де вона мала б бути.Для громади така ситуація означає втрату часу, ресурсів і точності. Для держави — ризик помилок у плануванні відновлення. А в умовах війни й обмежених ресурсів планувати навмання — це постріл собі в ногу.Тому місцева статистика має стати нормальним інструментом щоденного управління. Не разовим збором цифр під конкретний документ, а системою, яка дозволяє громаді бачити себе в динаміці: населення, економіку, інфраструктуру, послуги, просторовий розвиток, потреби людей.Важливо, що ми маємо з ким і на чому будувати цю роботу. Є напрацювання з 2024 року, є фахова позиція Держстату, Міністерства розвитку громад та територій, експертиза Програми EGAP, ДЕСПРО, асоціацій місцевого самоврядування та профільного середовища.Наступний крок — перейти від констатації проблеми до конкретного плану дій: які дані мають бути доступними громадам, як має працювати обмін інформацією, які цифрові інструменти потрібні, що необхідно змінити в законодавстві та хто відповідає за кожен етап.Комітет готовий працювати над цими рішеннями.Бо громада, яка має точні дані, може писати стратегії з опорою на реальність, керувати розвитком, аргументувати потреби, залучати ресурси й ухвалювати рішення, які справді відповідають життю людей.