Вибори не починаються з початком виборчої кампанії — вони готуються значно раніше, на рівні рішень, які формують довіру до держави. І в цьому сенсі вибори — це не лише політичний чи політтехнологічний процес. Передусім це державницьке завдання, де ключове значення має здатність забезпечити чіткість правил, передбачуваність процедур і рівність для всіх учасників. Повоєнні вибори мають стати бездоганним екзаменом на здатність України витримувати демократичні принципи навіть у найскладніших умовах.Нещодавно у Києві відбувся круглий стіл, присвячений підготовці до перших національних повоєнних виборів в Україні. Захід організовано Центром політико-правових реформ спільно з Робочою групою Верховної Ради, яка напрацьовує комплексні законодавчі рішення щодо організації виборчого процесу в умовах післявоєнного періоду.У межах роботи цієї групи було сформовано сім тематичних підгруп, які охоплюють ключові напрями: безпеку, участь громадян за кордоном, права військовослужбовців, питання тимчасово окупованих територій, протидію дезінформації та адміністрування виборів. Підгрупа, яку я співочолюю разом із Головою ЦВК Олегом Діденком, зосередилась на питаннях виборчої інфраструктури та адміністрування процесу.До роботи було залучено понад 40 експертів, проведено близько десяти засідань та опрацьовано 23 пропозиції. Важливо, що всі рішення напрацьовувались у відкритий та фаховий спосіб, із залученням позицій Центральної виборчої комісії, народних депутатів та представників громадянського суспільства.Ключовим принципом, який закладено в усі напрацювання, визначено безпеку життя і здоров’я виборців та учасників виборчого процесу. Саме тому значна частина пропозицій стосується процедур реагування на надзвичайні ситуації, зокрема алгоритмів дій під час повітряних тривог, порядку призупинення голосування, транспортування та збереження виборчої документації.Окремий блок рішень стосується забезпечення якості даних у державних реєстрах. Актуальність інформації в реєстрі виборців є базовою передумовою для організації виборів, тому передбачено посилення міжвідомчої взаємодії та додаткові механізми уточнення даних.Також обговорювалися:🔹 зміни до законодавства щодо доступу виборців до інформації про кандидатів, зокрема розширення обсягу відомостей про доброчесність, зв’язки з державою-агресором та поведінку під час повномасштабного вторгнення;🔹 зміни до кримінального законодавства щодо розширення переліку правопорушень, які унеможливлюють участь у виборчому процесі;🔹 зміни до адміністративного судочинства, включно із запровадженням окремої процедури розгляду справ щодо приховування кандидатами важливих обставин;🔹 процедурні питання реагування на безпекові ризики під час голосування та діяльності виборчих комісій;🔹 питання, пов’язані з відповідальністю за маніпуляції з виборчою адресою та іншими даними в державних реєстрах.Водночас частина питань залишається предметом подальшої дискусії. Це стосується, зокрема, можливих змін виборчої системи, підходів до застосування цензу осілості та окремих аспектів інформування про кандидатів. Ці теми мають політичний характер і потребують ширшого обговорення на рівні всієї робочої групи.Окремо зафіксовано базову логіку проведення повоєнних виборів: спочатку президентські, далі — парламентські, із дотриманням чинних строків виборчого процесу та прив’язкою до завершення воєнного стану.Робота над законодавчими пропозиціями триває. Наше завдання — сформувати такі правила, які дозволять провести вибори організовано, безпечно та з належним рівнем довіри з боку суспільства.