Один із найвідоміших об’єктів європейської архітектури —Кельнський собор, будували понад шість століть. Його почали зводити у XIII столітті, в часи ремісничих майстерень, а завершили вже в XIX столітті, в епоху індустріальної революції. За ці століття трансформувалася архітектура, технології вдосконалювалися, але принцип залишився тим самим. Конструкція має витримувати навантаження і служити довго.Українська будівельна галузь, ринок будівельних матеріалів зараз перебуває у схожій точці трансформації. Якість, екологічність, довговічність перестають бути опцією — вони стають базовою вимогою. У 2020 році ми разом із професійною спільнотою заклали «фундамент» — Закон «Про надання будівельної продукції на ринку», яким ми імплементували логіку Регламенту (ЄС) №305/2011 у національне законодавство. Над цим рішенням я працювала разом із професійною спільнотою. Закон запровадив систему декларування показників продукції, визначив обов’язки виробників, імпортерів і дистриб’юторів, встановив правила оцінки відповідності та механізм ринкового нагляду. Фактично йдеться про спільну систему координат із ЄС.Поки ми зробили цей крок, ЄС зробив свій. І ми знову наздоганяємо. Але наздоганяти не соромно, соромно не рухатись коли світ йде в перед. Європейський Союз оновив регуляторну рамку. Новий Регламент 2024/3110, що замінює 305-й, зберігає технічну основу, але розширює її. Він впроваджує вимоги до оцінки сталості та життєвого циклу продукції, передбачає цифровізацію інформації про продукцію, посилює координацію стандартів і механізми ринкового нагляду. Після перехідного періоду він почав застосовуватися в ЄС на початку 2026 року. Йдеться вже не лише про відповідність технічним характеристикам, а й про прозорість даних, простежуваність продукції, інтеграцію екологічних показників у систему регулювання.Саме в цьому контексті відбулося перше засідання Робочої групи щодо застосування та розвитку законодавства у сфері надання будівельної продукції на ринку на базі нашого Комітету держвлади. Над цією надважливою темою працюють представники міністерства, органів ринкового нагляду, асоціацій виробників та технічних комітетів. Багато фахівців, які раніше працювали над 305-м, долучилися й до цього етапу. Ми предметно проаналізували, як працює 305-й на практиці, де виникають проблеми, і які кроки необхідні для переходу до вимог 2024/3110 без втрати конкурентоспроможності для українського виробника.Ключові питання, які потребують системного рішення:👉 синхронізація національних стандартів із оновленими європейськими редакціями та чіткий механізм їх застосування;👉 врегулювання визнання протоколів випробувань і роботи органів оцінки відповідності;👉 інтеграція кодифікатора будівельної продукції та декларацій у систему публічних закупівель;👉 розширення переліку підрегламентної продукції і запуск механізмів технічної оцінки;👉 імплементація екологічних вимог та підготовка ринку до правил 2024/3110.