⚠️ Відсутність комплексного законодавчого регулювання у сфері відновлення підвищує ризики зловживань та суб'єктивного прийняття рішень під час реалізації проектів. Тобто, відсутність законодавчої рамки — один з топ-корупційних ризиків під час будівництва, реконструкції, кап ремонту цивільних об'єктів для відновлення України. Відповідне дослідження сьогодні презентували в НАЗК. Чесно кажучи, для мене це не новина. Ще в 2024-му на базі тодішнього Мінвідновлення та великої кількості стейкхолдерів був підготовлений відповідний законопроект про основні засади відновлення, який виділяє 14 ключових принципів держполітики у сфері відбудови. Зі свого боку, на базі нашого Комітету ми провели цей документ через масштабні публічні консультації, що дало можливість напрацювати влучні рекомендації, які ми направили до Кабміну. Ще тоді проект закону підтримали як міжнародні партнери так і Офіс Омбудсмана України. Втім, законодавчу ініціативу, яка б стала дорожньою картою відновлення країни, Міністерство регіонального розвитку донині не подало парламенту на розгляд. Але ми не втрачаємо надії і на базі нашого Комітету готові й надалі працювати з цим законопроектом, за потреби залучаючи до його доопрацювання громадянське суспільство, експертне середовище, донорів та партнерів.Під час презентації дослідження неодноразово поверталися й до питання тотальної цифровізації як запоруки знищення корупції, адже у цифрі абсолютно відсутній людський фактор. В цьому контексті хотілося б нагадати про законопроект №6383 щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології), який би дозволив синхронізувати процес будівництва між його учасниками, підвищити якість контролю робіт на всіх етапах, а також раціональніше використовувати ресурси. Втім, як і вищезгадана законодавча ініціатива про сновні засади відновлення, законопроект про ВІМ непорушно лежить в Раді ще з 2022-го. Тому користуючись нагодою, сьогодні звернулася до НАЗК з пропозицією внести №6383 при оновленні Державної антикорупційної програми, щоб пришвидшити процес його прийняття.Ще один момент, на якому б хотілося наголосити в плані запобігання корупції під час відновлення — необхідність підвищення відповідальності за порушення. Відповідний законопроект №5877 про зміни до КУ про адміністративні правопорушення та ККУ щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності "лежить у шухляді" парламенту ще з 2021-го. У ньому йдеться не просто про штрафи, які по зубам корупціонерам чи великим гравцям на ринку, а реальну кримінальну відповідальність, яка б наставала після викриття порушень.І на останок: щоб запобігти корупцію, необхідна демонополізація. Бо всім відомо, де є будь-яка монополія, там є і корупція. На прикладі сфери будівництва нагадаю про містобудівні умови та обмеження, які мали б бути звичайним технічним документом, але давно стали інструментом тиску й збагачення, і зараз у топі корупційних ризиків. Якби в країні існував орган досудового оскарження видачі/не видачі містобудів — схема б посипалася, адже у цьому ланцюжку з'явився незалежний учасник, який міг запобігти як вимаганню так і пропозиції хабаря. До слова, таким органом міг би виступити і ДІАМ.Підводячи риску, зауважу, що працювати є над чим. І особливо в законодавчому полі. Та для досягнення реальних результатів має бути співпраця багатьох сторін, які справді хочуть викоренити корупцію. Зі свого боку продовжую робити все від мене можливе. Дякую НАЗК за грунтовне дослідження, обов'язково детально розглянемо його на засіданні нашого комітету.