Дупаменеджмент — це коли процес є. Логіки немає.Це такий особливий стиль управління, де все ніби робиться.Але чомусь через дупу.Наприклад:Організувати зустріч але нікому про це не сказати. А потім образитися, що “люди не залучені”.Або оголосити грандіозні цілі. І забути прив’язати їх до KPI. Потім дивуватися: “А чого команда не рухається в потрібному напрямку?”Провести важливу зучтріч. Нічого не зафіксувати. а чрез місяць зібратися знову і сказати: “Колеги, нам треба нарешті перейти від слів до дій”.Оце і є дупаменеджмент.Коли управління підміняють активністю.Є зустрічі — немає рішень. Є цілі — немає відповідальності. Є задачі — немає пріоритетів. Є контроль — немає домовленостей. Є “треба покращити комунікацію” — але ніхто не каже, хто, кому, що і до коли має сказати.Дупаменеджмент часто виглядає як дуже зайнятий менеджмент.Усі бігають. Усі в чатах. Усі на дзвінках. Усі щось погоджують. Усі капець які втомлені і дуже важливі.А результат такий, ніби процесом керував принтер.Якщо після зустрічі всі розійшлися з відчуттям “ну, наче поговорили, але що робити не зрозуміло” — вітаю, хтось успішно засвоїв дупаменеджмент. Можна вписати в резюме.Які ще симптоми дупаменеджменту ви бачили в компаніях?____________P.S. Якщо впізнали в цьому свою команду або себе як керівника — це не вирок.На курсі-практикумі ми якраз розбираємо, як перейти від “начебто керуємо” до нормального менеджменту:як ставити задачі, як домовлятися про відповідальність, як прив’язувати цілі до результатів, як не перетворювати зустрічі на корпоративний театр абсурду.Без мотиваційного туману. З практикою, кейсами і нормальними управлінськими інструментами.Напишіть мені в особисті — скину деталі курсу-практикуму.Старт нового потоку — 04.07.2026.Залишилося 8 місць з 10.