Заборона священників в УПЦ – «репресії», а в УГКЦ – канонічна дисципліна?Священника УГКЦ позбавили сану за перехід до ПЦУ. Уніати подають це як норму. Коли так само чинить УПЦ, на неї навалюється шквал критики. Чому так?Незадовго до Великодня релігійні ЗМІ опублікували новину про позбавлення греко-католиками свого клірика Богдана Мурованого сану за відступ у розкол, точніше – перехід до ПЦУ.Здавалося б, це внутрішня справа УГКЦ. Але це не зовсім так. У сучасній Україні однакові церковні дії дедалі частіше оцінюються по-різному – залежно не від суті цих дій, а від того, в якій саме конфесії чи юрисдикції це відбувається. Коли УПЦ забороняє служіння клірика, який перейшов до ПЦУ, це нерідко подають як скандал, «репресію» і ще один доказ її «несвободи».Але коли за перехід до ПЦУ знімає зі своїх кліриків сан УГКЦ, це не викликає якогось помітного обурення. І тут виникає ще одне питання: чому на тлі спільних богослужінь папи Лева XIV, а раніше Франциска з Патріархом Варфоломієм, католицька УГКЦ застосовує настільки суворі заходи? Недавнє позбавлення сану колишнього священника УГКЦ Богдана Мурованого особливо показове саме тому, що воно висвітлило обидва ці виміри одразу: і суспільно-політичний, і еклезіологічний.https://spzh.eu/ua/zashhita-very/92580-zaborona-svjashchennikiv-v-upts-represiji-a-v-uhkts-kanonichna-distsiplina