Шахраї маскуються під державні установи: як не потрапити в пасткуШахраї дедалі частіше видають себе за державні установи.Фейкові повідомлення про «виклик до суду», «грошову допомогу» чи «термінове оформлення документів» — один із найпоширеніших способів виманити гроші або персональні дані.Також останнім часом почастішали випадки, коли зловмисники представляються працівниками правоохоронних органів: надсилають фейкові повістки, повідомляють про нібито кримінальні справи та пропонують «уникнути відповідальності» за гроші.❗️Що варто пам’ятати:▪️︎ держустанови не «вирішують питання» через телеграм чи вайбер;▪️︎ офіційні сайти державних органів мають домен — gov.ua;▪️︎ не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень;▪️︎ не повідомляйте CVV-код, SMS-коди чи паролі;▪️︎ державні послуги не оплачуються на особисті банківські картки.Якщо вас намагаються підганяти словами «терміново», «останній шанс», «потрібно заплатити негайно», а тим більше — пропонують переказати кошти для уникнення кримінальної відповідальності, це привід зупинитися, перевірити інформацію та повідомити відповідні органи.👮 Повідомити про шахрайство можна через сайт Кіберполіції.Більше порад — на сайті кампанії #ШахрайГудбай:Матеріал підготовлений в межах Всеукраїнської інформаційної кампанії #ШахрайГудбай.Докладніше: https://shorturl.at/EEErlПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube
▪️Суд зазначає, позитивний обов’язок держави запровадити дієвий механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, що забезпечує ефективну реалізацію права на судовий захист в адміністративному судочинстві, не сумісний з вимогою сплачувати судовий збір у процедурі розгляду заяви про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення на будь-якій стадії судового розгляду відповідної заяви. Це зумовлено тим, що держава повинна виконувати вимоги конституційного принципу відповідальності перед людиною та посутньо пов’язаного із ним принципу добропорядного врядування у спосіб взяття на себе тягаря фінансової відповідальності за забезпечення дієвої процедури виконання судових рішень, ухвалених проти неї самої у порядку адміністративного судочинства.▪️Суд також звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судовий збір“ у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6‑р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов’язковості судового рішення» від 31 жовтня 2024 року № 4056–IX частину другу статті 3 Закону викладено в новій редакції, за якою судовий збір не справляється, зокрема, за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.Водночас Суд зауважує, що згідно з указаними змінами судовий збір не справляється „за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду“ щодо виконання судових рішень, пов’язаних з рішеннями, діями чи бездіяльністю державних виконавців, однак не поширюється на випадки, коли судовий збір справляється „за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду“ щодо рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду, постановлені у порядку статей 382, 383 Кодексу.📝 Суд наголошує, що оспорюваними приписами Закону встановлено необґрунтоване втручання у право особи на доступ до суду. Обов’язок сплати судового збору „за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду“, постановлені в порядку статей 382, 383 Кодексу, не можна вважати справедливим елементом механізму контролю за виконанням судового рішення, що є невіддільним складником права на доступ до суду, оскільки особа, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви та домоглася ухвалення на свою користь обов’язкового судового рішення, повинна додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.Конституційний Суд України зазначає, що держава не може покладати на особу додаткового фінансового тягаря за свій обов’язок щодо забезпечення виконання судового рішення у визначеному законом порядку.❗Дослідивши конституційне подання та долучені до нього матеріали, Конституційний Суд України визнав неконституційними частину другу статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору „за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду“, постановлені в порядку статей 382, 383 Кодексу.❗Отже, приписи Закону, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.Суддя-доповідач у зазначеній справі – Оксана Грищук.Резюме рішення: https://tinyurl.com/2k3bk46xРІШЕННЯ: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/2_r_2026.pdf
Через аварію системи опалення судові засідання у Південно-західному апеляційному господарському суді та Господарському суді Одеської області тимчасово не проводяться🔹У будівлі, в якій розміщені Південно-західний апеляційний господарський суд та Господарський суд Одеської області, зафіксовано черговий прорив труби системи опалення, затоплено хол будівлі, існує загроза наступних проривів
🔹Через аварійну ситуацію опалення в будівлі відключено, а технічний стан потребує стабілізації.
🔹Проводяться додаткові аварійно-відновлювальні роботи.
🔹З метою забезпечення безпеки життя та здоров’я всіх учасників судового процесу і відвідувачів суду центральний вхід закрито, проведення судових засідань тимчасово зупинено до усунення наслідків аварії та стабілізації технічного стану будівлі.
➡️Подати документи та звернутися за необхідною інформацією можна електронною поштою:
[email protected], або через підсистему «Електронний суд».
🔹Інформацію щодо подальшого режиму роботи судів буде повідомлено додатково.
Друзі, як і щосуботи, до вашої уваги – добірка ключових публікацій Верховного Суду за тиждень, що минає. Судові рішення: 🔹ВП ВС: посилання в договорі на те, що особа діє на підставі статуту, не створює презумпції обізнаності контрагента зі статутом і не покладає обов’язку ознайомлюватися з ним 🔹КЦС ВС: паспорт громадянина України у формі ID-картки є достатнім підтвердженням громадянства учасника земельних торгів 🔹ККС ВС: для наявності в діях організатора закінченого складу незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332 КК України) не є обов'язковим факт перетину кордону особою, яка, згідно з планом, мала його перетнути 🔹КЦС ВС: грошове забезпечення військовослужбовця, який перебував у полоні, виплачене законному представнику його дитини (колишній дружині) понад розмір присуджених аліментів, підлягає стягненню як безпідставно набуте майно 🔹КАС ВС: подання до суду процесуальних документів з посиланням на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду, ймовірно згенерованих ШІ, порушує принцип добросовісності користування процесуальними правами Огляди судової практики: Огляд судової практики Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду (актуальна практика) за 2024–2025 роки Новини: 📎 Секретарем Великої Палати Верховного Суду обрано Сергія Погрібного 📎 Головою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду обрано Марину Червинську 📎 Голова Верховного Суду взяв участь у відкритті судового року в Касаційному суді Франції 📎 Українською мовою перекладено дайджест практики Європейського комітету з соціальних прав
Держспецзв’язку оприлюднила відкритий перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання. Він є централізованим та офіційним джерелом інформації для органів державної влади, місцевого самоврядування, військових формувань, держпідприємств, операторів критичної інфраструктури щодо технологічних рішень, використання яких створює неприпустимі ризики для нацбезпеки.Ознайомитися з ним можна на вебсайті Держспецзв’язку у розділі «Діяльність» ➡️ «Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання».Перелік буде оновлюватися та доповнюватися. Відмова від використання ПЗ та комунікаційного обладнання, що можуть містити приховані вразливості або використовуватися для шпигунства та диверсій, є запорукою забезпечення стійкості держави в умовах повномасштабної агресії рф.ℹ️ Формування та ведення переліку здійснюється Адміністрацією Держспецзв’язку згідно з постановою Уряду від 22 жовтня 2025 року № 1335.
⚖️ Суд визнав неконституційним встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплатВелика палата Конституційного Суду України 11 грудня 2025 року розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) та ухвалила Рішення № 1-р/2025.📑 Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу „працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.❗Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України.📝 У Рішенні наголошується, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.📌 Суд постановив, що частина перша статті 233 Кодексу, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.Суддя-доповідач у справі – Галина Юровська.📑 Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 12 грудня 2025 року.
💬 У деяких публікаціях у медіа некоректно інтерпретовано слова про «велике оновлення суддівського корпусу» та зроблено помилкові висновки про нібито порівняння «нових» і «чинних» суддів🔹Вища рада правосуддя наголошує: процес добору та призначення суддів, який очікується протягом найближчих двох років, є плановою процедурою заповнення наявних вакансій у судах. Він покликаний посилити спроможність судової системи, зменшити навантаження на суддів і забезпечити громадянам своєчасний доступ до правосуддя.🔹Судді, які сьогодні здійснюють правосуддя, відіграють ключову роль у забезпеченні верховенства права в Україні, часто працюючи в екстремально складних умовах війни. ВРП висловлює вдячність кожному судді й працівнику апарату суду за їхню щоденну працю.🔹Мета оновлення суддівського корпусу — зміцнення судової влади, її незалежності й авторитету, підвищення рівня доступу громадян до правосуддя. Це шанс для правників, які пройдуть добір, долучитися до важливої місії служіння правосуддю, пліч-о-пліч із досвідченими колегами.🔹ВРП закликає медіа відповідально поширювати інформацію та не вдаватися до формулювань, що дискредитують суддівський корпус і підривають довіру до правосуддя.
‼️Національна команда реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози CERT-UA фіксує нову фішингову кампанію, спрямовану на представників органів державної влади. Зловмисники намагаються використати тему нещодавнього воркшопу щодо імплементації Закону № 4336-ІХ, щоб розповсюдити шкідливе програмне забезпечення.
📩На електронні адреси надходять повідомлення, що нібито містять файли згаданого воркшопу. Лист містить посилання, перехід за яким призводить до завантаження ZIP-архіву. Усередині архіву міститься небезпечний виконуваний файл з подвійним розширенням, замаскований під документ, наприклад, «Матеріали конференції з КЗ.pdf.exe». Відкриття такого файлу призведе до ураження комп’ютера.Наголошуємо: Держспецзв’язку не проводила жодних розсилок із матеріалами воркшопу. Ця фішингова кампанія є спробою зловмисників використати високий інтерес до теми реформування системи кіберзахисту.
💡У разі отримання листа не переходьте за посиланнями та повідомте CERT-UA:
[email protected], +38 (044) 281 88 25.
Інформація щодо початку проведення конкурсу на зайняття вакантних посад членів Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посади членів ВККСУ🔹Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX Закон "Про судоустрій і статус суддів" був доповнений статтею 95-1 про створення Конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ у складі трьох осіб, обраних Радою суддів України та трьох осіб з числа міжнародних експертів.🔹У 2021 році Законом України № 1629-IX у законі «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що наступний склад Конкурсної комісії буде сформовано вже іншими суб’єктами – Радою суддів України, Радою прокурорів України, Радою адвокатів України та Національною академією правових наук України. 🔹Також у ЗУ № 1629-IX передбачено, що строк повноважень першого складу Конкурсної комісії припиняється через два роки після призначення повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.🔹1 червня 2023 року ВРП призначила повноважний склад ВККСУ. 🔹1 червня 2025 року повноваження першого складу Конкурсної комісії закінчилися, і на виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВРП 22 липня 2025 року оголосила про початок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад членів Конкурсної комісії.🔹22 липня 2025 року ВРП затвердила Методику оцінювання кандидата на посаду члена КК.🔹Анкета кандидата➡️ https://surl.li/gtqftq
Апеляційний суд відхилив апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника на вирок Хмельницького міськрайонного суду у справі про шахрайство за схемою «ваш родич у біді».Неодноразово судимий за злочини проти власності 47-річний мешканець Дніпропетровщини у змові з невстановленими особами ошукав пенсіонерку з м. Хмельницького на 15 000 доларів США.За вироком, зранку 2 листопада 2023 року на стаціонарний номер телефону за місцем роботи 75-річної потерпілої подзвонив невідомий чоловік: він представився лікарем Хмельницької обласної лікарні й сказав, що її племінниця нібито потрапила у дорожньо-транспортну пригоду та потребує невідкладної вартісної медичної допомоги. Домовилися, що гроші вона передасть чоловіком, котрий незабаром під’їде до неї додому. Менш ніж за годину до квартири пенсіонерки прийшов обвинувачений. На «лікування» племінниці жінка передала йому 15 000 доларів США. Згодом зрозумівши, що її ошукали, звернулась до поліції.Хмельницький міськрайонний суд визнав обвинуваченого винним у шахрайстві, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у великих розмірах (частина 4 статті 190 Кримінального кодексу України) та призначив остаточне покарання – 6 років 6 місяців позбавлення волі. На користь потерпілої стягнув 543 982 грн матеріальної та 60 000 грн моральної шкоди.Обвинувачений та його захисник оскаржили вирок до апеляційного суду: просили пом`якшити призначене покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі та відмовити у задоволенні цивільного позову.Докладніше: https://kma.court.gov.ua/sud4820/pres-centr/news/1788873/