Під час перегляду справи № 755/11021/22 у пунктах 67, 68 постанови ВПВС дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість». Шестимісячний строк, який у цьому випадку обчислюється з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Обставини справи № 755/11021/22, яка перебувала на розгляді у ВПВС, стосувались подій, коли ймовірна загибель фізичної особи сталась на території, де велись активні бойові дії, а після їх завершення територія залишилась під контролем України. Оскільки з часу ухвалення постанови в справі № 755/11021/22 на законодавчому рівні не відбулась зміна підходів до вирішення питання обчислення строків оголошення особи померлою, ВПВС в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/136149460 від 16.04.2026 про відмову у прийнятті справи № 671/132/25 до свого розгляду констатувала відсутність мотивів необхідності відступлення від зазначеного висновку.