Рішенням ЄСПЛ від 09.10.2025 у справі «Король та інші проти України» було констатовано порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції щодо надмірної тривалості цивільного провадження, а також статті 13 Конвенції щодо відсутності в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв`язку з надмірною тривалістю цивільного провадження. Суд спочатку відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач пред`явив вимоги до неналежного відповідача, адже належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, має бути держава Україна в особі уповноважених на розпорядження коштами державного бюджету органів - Державної казначейської служби України. Проте, коли позивач звернувся до суду із аналогічним позовом до Державної казначейської служби України, судом було відмовлено у задоволенні позову, оскільки відповідачем у справі має бути держава в особі органів, які допустили порушення, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/134833411 від 11.03.2026 у справі № 757/38039/17-ц нагадала, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави, не є обов`язковою. Участь у вказаних справах Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною (постанова ВПВС від 14.01.2026 у справі 465/5323/15). У цій справі було пред`явлено позов лише до Державної казначейської служби України, яка не завдавала позивачеві шкоди, а тому вона та її територіальні органи не є належними відповідачами у цій справі. Натомість завдання матеріальної та моральної шкоди позивач пов`язує з діями Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, до якої позову у цій справі не пред`явлено. Тому ВПВС погодилась з висновками судів попередніх інстанцій щодо неналежного обрання позивачем відповідача у цій справі та відмови у зв`язку із цим у задоволенні його позову, що зумовило відмову у перегляді за виключними обставинами судових рішень.