ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/127680294 від 07.05.2025 у справі № 902/111/24 зазначила, що обласні державні адміністрації є органами, уповноваженим здійснювати від імені держави повноваження власника лісової ділянки, вчиняти дії щодо прийняття рішень про передачу лісової ділянки у постійне та тимчасове користування, а також є органами, уповноваженими на здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері лісових відносин. Водночас, постійний лісокористувач обсягом таких повноважень не наділений, і його повноваження у процесі виділення земельної ділянки у тимчасове користування зводяться до надання згоди на таке виділення, підписання договору довгострокового тимчасового користування на умовах, визначених розпорядником лісової ділянки, та її передачі тимчасовому лісокористувачу за актом приймання-передачі. Діючи від імені держави як власника лісової ділянки, ОДА видала розпорядження, яким доручила спеціалізованому державному лісогосподарському підприємству укласти договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою з ТОВ. Відповідно укладеного договору ТОВ зобов`язалося, зокрема, дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована лісова ділянка (для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей). Водночас було встановлено, що вона використовується не за призначенням - шляхом спорудження майнових об`єктів за відсутності дозволу постійного землекористувача. Відповідно положень ст. ст. 611 651 ЦК України, ст.ст. 22, 78 ЛК України, ст.ст. 141, 143 ЗК України це є підставою для розірвання договору. Прокурор, який звернувся з позовом в інтересах держави, мав право вимагати розірвання договору. Під час звернення до суду з позовом про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами від позивача не вимагається вчинення дій, що передбачені положеннями статті 376 ЦК України, та не є обов`язковим пред`явлення вимоги про знесення самочинного будівництва особою, яка його здійснила, або за її рахунок та/або визнання за власником (користувачем) земельної ділянки права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.