Відлік десятиденного строку на оскарження, на переконання скаржниці, почався після закінчення нею амбулаторного лікування. ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/125933385 від 27.02.2025 у справі № 990SCGC/24/24 такий довід визнала необґрунтованим, оскільки він не відповідає нормі ч. 2 ст. 51 Закону № 1798-VIII, яка чітко встановлює строк для оскарження рішення дисциплінарного органу ВРП та початок його відліку, а ґрунтується виключно на власному тлумаченні цієї норми. Позивачка, враховуючи її професійний статус та досвід, не могла не знати порядок оскарження та не усвідомлювати наслідки його недотримання. Доводи про фундаментальний характер недоліків оскарженого рішення могли б заслуговувати на увагу при вирішенні питання про поновлення строку на оскарження рішення в разі, якщо б його зміст однозначно свідчив про очевидні ознаки свавілля з боку дисциплінарного органу, зокрема якщо в ньому не було б зроблено висновку щодо встановлення складу дисциплінарного проступку. Водночас зміст рішення Дисциплінарної палати не дає підстав виснувати про недоліки та помилки такого характеру (було вказано на кількість, характер та повторюваність допущених суддею порушень, відсутність належного мотивування судових рішень, усунення від судового розгляду осіб, питання про права і обов`язки яких вирішувалися судом, явне порушення правил територіальної підсудності судових справ, розгляд справ у нетипово короткі строки). Згідно з висновком Дисциплінарної палати суддя усвідомлювала значення своїх дій та умисно продовжувала вчиняти їх навіть після відкриття дисциплінарної справи стосовно неї. Отже, ВРП дійшла правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на оскарження у зв`язку з недоведеністю, що строк був пропущений через поважні причини.