У постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 ВПВС виснувала, що в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах. В судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. У цій справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру. Отже, позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру). Зазначене не відповідає ч. 1 ст. 45 ГПК України, оскільки позивач і відповідач не можуть збігатися. Разом з тим позивач може посилатися на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані. Констатуючи відсутність необхідності відступлення від цих правових висновків ВПВС 22.01.2025 постановила ухвалу https://reyestr.court.gov.ua/Review/124772984 про повернення справи № 907/801/20 до ВС для продовження розгляду.